Ян Ярчук
На Курщині абсолютно відсутній спротив. Це просто безпрецедентно для окупації, навіть не згадуємо про неймовірний спротив Херсонщини. В Суджі прямо протилежний патерн поведінки.
***
СБУ затримала в Херсоні гнид які працювали на російські спецслужби. На мою думку, таких потвор треба розстрілювати під час затримання.
***
Сьогодні російські окупанти добили першу в Україні і єдину на Херсонщині “зелену школу”, яка була створена на базі школи №21 в Антонівці. Рашисти атакували унікальну школу двічі за пів дня, завдавши непоправної шкоди.
Навчальний заклад, зведений за допомоги уряду Фінляндії, прийняв своїх перших дві сотні учнів 2016 року. Це була непересічна подія для всієї України – “зелену школу” збудували за європейськими принципами енергозбереження. В ній була система очищення повітря – рекуперації, яка встановлена на стелі. Всередині приміщення – ніяких труб та батарей. Тепло забезпечували сонячні батареї, розташовані на даху.
***
Російським загарбникам так і не вдалося справитися з заповненням водою русла Каховського магістрального каналу – головного джерела зрошувальної води для лівобережної, нині тимчасово окупованої частини Херсонщини. Після зруйнування росіянами головної насосної станції цього каналу в селищі Любимівка з кінця листопада 2022 року дніпровська вода до нього більше не надходить.
В деяких його місцях залишки вологи перетворилися на невеликі болота, тож для поливу деяким аграріям окупанти дозволяють бурити свердловини.
***
В Пізі є падаюча вежа, а в Херсоні падаюча хата. І не одна. Ще круто нахилена адмінбудівля на Старообрядській, що навпроти скверу. Кажуть це дуже зручно для вологого прибирання. Вилив відро води в одному боці коридору і мий собі далі, а вода сама собі тече.
***
Пригадалося: коли дітей вивозили з окупації, на тілі писали незмивним маркером прізвище, дату народження та контакти близьких. Раптом щось станеться в дорозі, і дитина залишиться сама. Не обов`язково, що загубиться при евакуації, просто матір може не пройти фільтрацію…
Інша реалія війни. Сьогодні в Херсоні деякі батьки не виходять з дому одночасно, бо хтось має залишитися у дитини, раптом на вулиці станеться непоправне.
А ще декого бентежить, коли приїжджаєш на біль-менш безпечну територію, і викладаєш до повернення додому з жіночої сумочки чи з наплічників джгут і бинт…
Хто спізнав біль окупації та реалії життя на лінії фронту зрозуміє.
Дарина Лапіна
