Ян Ярчук
15-кілометрова зона окупованого лівобережжя Херсонщини. Інтернет мобільний так собі. Росіянці перестраховуються, часто вимикається інтернет. Більше працює стаціонарний. Але ціна за нього 1200 або 1000 фуфлів, якщо в інших окупованих містах рф – 500. Колаборанти-інтернетники пояснюють місцевим, що багато роботи з відновлення, тому і ціни завищені мінімум у двічі. Окупантам вигідно тримати місцевих без зв’язку, щоб не передавали даних про переміщення військ рф. Бо спротив на окупованому лівобережжі Херсонщини триває!
***
Завтра графіки відключень діятимуть тільки в Білгородській, Курській та Ліпецькій областях, – Укренерго
***
Торгівельні точки, що працюють, НЕ ЗВАЖАЮЧИ на обстріли, зниження купівельної спроможності, підлаштовуючись до обмежень, комендантської години та графіку курсування громадського транспорту.
Закриті назавжди улюблені магазинчики, від яких в гаманці чомусь досі зберігаються бонусні карти.
Укриття поряд з магазином, куди можна швидко забігти.
Розбиті ворожими снарядами вітрини, вивіски, які змінюють osb-плити.
Торгівля прямо з землі, в ларьках, як колись в 90-ті.
Важлива можливість придбати необхідний товар, послугу, смаколик чи прохолодний напій, незважаючи на ворожі обстріли, що дає відчуття нормальності та віри в краще.
***
В Херсоні вже листя на деревах жовтіє та вкриває землю осіннім килимом.
***
Тим, хто думає, що ми не вміємо співчувати й втратили людяність – це не так! Насправді ми дуже хочемо, аби кожен російський чоловік якнайшвидше опинився у своїй домовині!
***
10 випускників медичних вишів України проходитимуть інтернатуру в Херсоні
Про це повідомила Херсонська ОВА.
Зараз у місті проходять стажування 17 лікарів-інтернів. Ще 3 молодих лікарів – спеціалістів виявили бажання працевлаштуватися у заклади охорони здоров’я на Херсонщині.
***
Їхав у метро і переді мною стояв військовий, на кепці у якого написано: ЖИВИ СЬОГОДНІ, БО ВЧОРА ВЖЕ НЕМАЄ, А ЗАВТРА МОЖЕ І НЕ БУТИ.
Багато хто з нас відкладає життя на «потім», війна зараз… А якщо більше не буде у вас можливості щось зробити, спробувати, втілити, побачити щось, познайомитися з кимось, поговорити, відвідати когось чи просто обійняти… Більше не буде вашого 2024 року і коли це «ПОТІМ»???
І тим більше рашики хочуть, щоб ми страждали, ми почали скаржитися… Війна повномасштабно триває третій рік і у кожного свої психологічні, фізичні чи фінансові переживання (біль). Багато чого нав’язується суспільством, хтось не так подивиться не так щось скаже… Я не говорю про якийсь перекос «жирувати/бенкетувати» під час війни. А просто навіть ЖИТИ звичайним людським життям, ми не знаємо скільки ми ще тут. Багато хто гине зараз, когось втрачаємо з природних обставин. Але не відкладайте все життя на «ПОТІМ», цих років вже НЕ БУДЕ (кажу це і сам собі)! Нехай буде спрага життя та пізнання, як у двадцять років.
Марина Поліщук
