Ян Ярчук
На деокупованій Херсонщині в селі, де був «нуль», бачила геть зруйновані будинки, які заросли травою, бур’янами, але серед них ділянки чи поодинокі квіти – вижили.
***
Цікаво, коли наші мами на нас дивляться, вони теж думають: і коли ця малявка встигла вирости?
***
Коли ти повернувся з війни відпустку і жіночка попросила помогти викопати картоплю, а ти трохи завтикав! І тепер маємо траншею на городі)
***
Точна кількість вимушених переселенців на Прикарпатті невідома. Влада називає цифру в орієнтовно 150 тисяч осіб. З них лише 2000 мешкають у місцях тимчасового поселення.
***
Дехто із західної України забув, що у нас на Півдні в селах є цілі вулиці, збудовані для переселенців з Заходу. Тоді з Заходу їхали, бо тут робота була. А наші бабусі-дідусі їх радо приймали, допомагали.
***
Штрафи за дописи та «профілактичні» бесіди: незаконна влада посилює «полювання” у соцмережах на жителів окупованої Херсонщини.
***
Кіберполіція та Міністерство енергетики наголошує: отримуйте інформацію про відключення світла з офіційних джерел. Останніми днями в соцмережах зʼявилося безліч посилань, де нібито можна дізнатись графік відключення. Не переходьте – це шахраї.
***
Херсон – місто контрастів. В Америці як? Або багатий квартал або бідний. В багатому кварталі всі хати багаті, а в бідному всі бідні. А у нас шикарний котедж, а поруч халупа дорозвалюється.
***
Понад два роки росіяни знищують бібліотеки Херсона.
Якщо зараз книгозбірні міста під щільними ворожими обстрілами, то під час окупації їх приміщення «нові господарі» використовували як місце дислокації.
Книги пакували в чорні мішки та вивозили на сміттєзвалища. Українською літературою розпалювали багаття, закривали вікна та просто використовували як туалетний папір.
Ворог чітко усвідомлював ідеологічне значення книжок і нещадно їх знищував.
Після деокупації правобережної Херсонщини минуло півтора року, а керівники книгозбірень і досі розгрібають наслідки російського «керування».
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
