Приватний сектор у Херсоні: плівка на дахах, у вікнах - ДСП. Так і живуть люди, які не покидають рідний Херсон.
***
Ті, у кого на тимчасово окупованому лівому березі немає російського паспорту - ті практично ніхто.
Взагалі, під російською окупацією - ти ніхто. Бо на окупованих росією територіях немає жодного верховенства права або хоть якихось законів, окрім рейдерства, пропаганди та погроз. Але ті, хто не має досі ру-папірця, то вони взагалі ніби не існують для тої гнилої системи.
Без папірця люди не можуть отримати медичну допомогу, в деяких населених пунктах заборонений виїзд за межі. Ми пам'ятаємо, як після підриву окупантами Каховської дамби, ті, хто не мав папірця - тих не випускали з зони підтоплення.
А таких людей немало - тих, хто чекає Україну, хто досі(!) після двох років окупації не отримав ру-папірець. Більш того, навіть примудряються розраховуватися в деяких магазинах, з певними махінаціями, але все ж, гривнями (в електронному форматі).
Проте, без російського паспорту, ти під постійним гнітом і без допомоги. Як би важко тобі не було, якщо не б'єш чєлом, то подачку тобі не дадуть.
Але при всьому при цьому, окупанти "зробили неймовірний подарунок" таким людям, і дозволили українцям без ру-паспорту голосувати на їхніх так званих виборах президента.
Тобто, без ру-паспорту ти ніхто, але голосувати за так званого ру-президента можеш.
***
Це Берислав, - одне з найцінніших історичних містечок Херсонщини, де в центрі кожна друга споруда - потенційний об'єкт культурної спадщини. Місто на Дніпрі, на одній з найвідоміших історичних переправ - Таванській. Були періоди, коли це місто було столицею. Воно недооцінене, про нього мало говорилося на вседержавному рівні. Але воно має бути відроджене так, аби стало більш цінним, більш привабливим для туристів, й більш зручним для самих мешканців. На зло варварам.
***
Прокидаєшся раптом у незвичний час, на душі кепсько. А хвилин за 20 над хатою одна за одною пролітають ракети.
От як організм їх чує?
собаки стабільно будять за пару хвилин до почтаку тривоги. бо зі сну від бабахів підскочити - більше стресу.
Працює підсвідомість. У нас в Херсоні це вже на рівні інстинктів і всього рік знадобився щоб це розвинулося.
***
Отак ніби вже себе зібрала до купки. І ніби відгорювала. Але зранку в дачний чатик сусіди кидають свіже фото з наших Коханів і все... припливи.
На фото знакове місце в Коханах (як магазин Таврія в Херсоні) - магазин Продукти на зупинці. В ньому скуплялись не тільки коханці а й усі дачники і всі, хто їхали на чи повертались з моря. А трохи далі точка з кавунами а ще трохи далі - помідори і ще трохи далі точка з персиками.
Так близько від Херсона і так зараз недосяжно.
***
От і пройшов вже другий рік зі змінами. Спочатку вони були інтригуючі, а з 24.02 страшні. Так йде час в постійних змінах в моєму житті, але на жаль не в Україні та не вдома((. Я збиралася повернутися в квітні 22го. Вже об'їздила кілька країн та маю враження, інформацію від побаченого, але дім не відпускає...
***
про військові адміністрації, відділи і владні авто у зоні, де стріляють.
Загалом це мало бути вирішено централізовано - і штати, і які відділи мають бути, і забезпечення відповідним транспортом. Бо адміністрації військові.
***
Вчора ввечері прилетіло три ракети по моєму підприємству в Милівській громаді, цивільний обʼєкт, до речі, жодного військового чи техніки ЗСУ, навіть сторожів не тримаю на обʼєктах, небезпечно. І ці прильоти не «відповідь за щось», як це нам розповідають росзмі. Просто на нас напали російські людожери, які спеціально ціляться по цивільній інфраструктурі знищуючи останні залишки життя на прибережній Бериславщині.
Фото не буде…
Тэги: