Редактор
Я зіткнулась із такими людьми за період повномасштабного вторгнення росії в Україну! Вони заради кинутих тварин останнє готові віддати. Мені здається, що зараз весь Херсон такий – готові ділитись усім з тими, хто того потребує!
***
дім.
коли заходиш і не можеш піднятися з дивану вітальні, бо просто хочеш наслухатися тиші дому.
коли настінний годинник продовжує крокувати і ти прислухаєшся до руху часу.
коли говориш таксисту, що вже чекає на тебе аби відвезти до тітки на обід, «я не можу встати з дивану, мені треба ще кілька хвилин», і він розуміє і не пришвидшує, хоча ввімкнувся гучномовець повітряної тривоги і полетіло щось гад головою.
коли тебе частують і вкладають відпочити рідні в Херсоні і радо зустрічають в Миколаєві з «мʼясом по-французькі» – улюбленою святковою їжею дитинства.
коли турбота навкруги.
коли любов.
коли ти вдома.
***
З дому ні разу не вийшла за час війни без води і їжі.. Варю борщ на 5 квартир, печу пиріжки, розношу по всіх квартирах, хто залишився…І я не одна така…люди діляться останнім, такого раніше ніколи не було… Херсонці Найкращі!!!
***
Сиджу в куточку, пью чай подалі від вікна. Орки, як у нас вечеря, так і бахкають, щоб їх вже бахнуло в останній раз і більше не підняло. З позитивного -розквітли пеларгонії після омолодження
***
Більше 110 вікон у багатоповерхівках міста закрито ОСБ-плитами силами працівників КП “Парки Херсона” за два дні.
Створені Херсонською міською військовою адміністрацією бригади працюють щодня.
Цим допомагаємо зберегти тепло в будинках в опалювальний сезон і не дати руйнуватись оселям херсонців, які виїхали через російську агресію.
Подати заявки можна за номерами “гарячих ліній”:
– Центральна (Суворовська) районна у місті Херсоні рада – 066 447 92 36;
– Дніпровська районна у місті Херсоні рада – 099 253 54 91;
– Корабельна районна у місті Херсоні рада – 050 533 72 91.
***
Вкрадене дитинство українських дітей
Сльози, страх, біль. Це реалії українських дітей. Їхні життя руйнує росія. Їх вбиває та калічить ворог. Вони не хочуть нових іграшок — вони хочуть жити і спати у своїх ліжечках! З мамою і татом!
***
росіяни вдарили з безпілотника по автівці “швидкої”.
Це сталося вчора на виїзді з міста Берислав, коли лікарі поверталися з виклику.
Дивом медики не постраждали.
***
“Типовий” 300-й листопада-23:
– мокрий до нитки, в багнюці і муляці
– чекав евакуації 1-2-3 доби
– холодний і блідий, але “сухий” – нема сечі, немає вен, бо не пив нічого 2-3-4 днів. Вже є і обморожені…
– не розгублений, ні. Загублений. Втрачений. В іншому вимірі
– траншейні стопи – у кожного третього
– важкий гнилісний запах (рани швидко гнояться)
– турнікет >6-12 годин. Дай Бог, якщо слабко затягнутий або його періодично “попускали”
– навіть невелике поранення буде лікуватись місяцями
– важкі поранення – на роки
– перше бажання після медичних процедур: закурить. Бо цигарки потонули ще тиждень тому.
– Бажання номер два: ТЕПЛО.
Бо його не було вже цілу вічність.
Всім – тихих і теплих вечорів.
Все в житті відносно.
Іноді такі банальні речі, як сухе ліжко і обігріта хата є безцінними.
І нічого в житті більше не треба.
Ну ще – закурить.
І щоб не прилітало. Ну то як пощастить.
Бережіть себе. Цінуйте те, що маєте.
Дарина Лапіна
