Редактор
Є події, які ніби-то не мають особливої цінності під час мирного часу. Наприклад, запікання коропа, якого я частенько купував на базарі в Олешках. Ну, короп і короп, ну, запекли ми його в духовці з цибулею і морквою (на фото трирічної давнини), ну, з’їли… Нічого особливого.
Але зараз, далеко від мого дому, така подія – це мрія, яка здається неймовірним святом.
В мені сталося дуже багато змін за цю війну, якісь добрі, а якісь – не дуже, але є головна: в моєму житті тепер буде багато свят: полювання на качок, риболовля, поїздка рано вранці на дикий пляж Чорного моря (знаю чарівне місце), прогулянки плавнями пішки і на човні, карасі жарені на пательні у моєму дворі на вогнищі, суп з телячих хвостів на тому ж вогнищі і, звичайно, запеченні в духовці коропи. Скоріше б!
***
Замало для Херсона фізичного знищення, усілякі мрочки хочуть і дух наш зломати. Користається адміністрація обстрілами, а то б вже усе місто з гаслом “За Говарда” під мерією стояло. Це ж тре стільки зусиль, аби завадити нам вшанувати гідну людину і зберегти свою унікальність. Не думала, що у нелюбові до нашого міста стільки облич…
***
Хотіла прокоментувати як херсонка і екскурсоводка рішення Херсонської МВА про перейменування вулиць. На жаль, все-таки маємо загальні назви, які можуть бути у будь-якому місті. Вони важливі, але у Херсона є історичний зв’язок з безліччю всесвітньовідомих персонажів. Джон Говард та Джон Пол Джонс – одні з них. Це особистості, імена яких через століття після їхньої смерті цікаві людям. Навіщо нам тоді загальні назви, якщо є оригінальні?
За вулиці, які отримали імена Романа Набєгова та Андрія Тарчинського – щиро рада. Ось це якраз і є особливість міста – увічнювати видатних земляків і діячів, що пов’язані з Херсоном.
***
Херсонці – ви неймовірні! Три ТИСЯЧІ містян протягом п’яти днів проголосували за нові назви.
Я хочу подякувати всім херсонцям, хто взяв участь у голосуванні. Ваша суспільна активність є важливою.
Ми взяли участь в неймовірних дискусіях, в яких ми обирали не просто назви, а напрямки майбутнього розвитку нашого міста.
***
Наши караси – лучшие в мире. Кстати, у нас тоже нужно уметь их выбирать, потому что есть белые ( лиманские) и темнее( это Днепровский карась). Как по мне – светлый карась слаще, чем Днепровский.Господи, как нам мало надо для простого человеческого счастья… Одно воспоминание о наших коропах и карасях уже греет душу…
***
Вітер приніс звістку –
Зупинилося серце.
Упс! Ще ні…
От кінчене!
#типу_хокку
***
Ну та доведеться вдаватися до е-петиції, щоб проспекту повернути його назву Говардівський.
***
Алексей Арестович примиряє на себе шинель стрєлкова-гіркіна? Нехай Олексій не повторить його долю. Не всім сідельцям посміхається президентське крісло, не всім щастить повторити шлях Нельсона Мандели. Сподіваюсь, що Кучма був правий, коли стверджував (чи питав?), що Україна не Росія?
***
В ці аномальні за температурою дні, нічого так не гріє душу, як балкери на рейді Одеси.
Марина Поліщук
Ян Ярчук
