Редактор
Тим, кому «не на часі»: коли свині окупували Херсон, перше, що вони зробили – розвісити тут своїх потьомкіних та суворових. Нагадаю просто…
Вітання з вулиці Каштанової!
***
Коли часто їздиш залізницею та зупиняєшся в гуртожитках, то починаєш розрізняти запахи.
У вагонах панує Мівіна, а в коридорах Галя Балувана.
Такі смаки панують у більшості.
***
А взагалі-то був би цікавий прецендент: Херсон перше і єдине місто, де на честь волонтера названа центральна вулиця міста – їм Джона Говарда, англійця, який лікуючи мешканців міста від холери, помер сам.
Думаю це надихало і сучасних волонтерів.
***
На засіданні Малиновського райсуду Одеси мертвого колаборанта Стремоусова засудили до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
***
Тепер буду жити в Херсоні на вул. Католицькій, дивлячись з вікна на Католицьку церкву і навчаючись в Український католицький університет (УКУ). Мене все влаштовує!
***
Золота, золотава, червона, багряна, зелена, помаранчева, сонячна херсонська осінь. Інколи хочеться стояти і любоватися, але ні – не рекомендується. Може в будь-який момент прилетіти і тоді червоного кольору добавиться.
***
Вже майже рік, як вигнали непроханих гостей з Херсона, та час від часу зустрічаються тут і там нагадування про колишнє їхнє ”хазяйнування”. Якісь вивіски, оголошення… Такі тригери не на жарт дратують херсонців.
***
Херсон. Разговор двоих седых мужчин. – Та от начал ходить в подвал ночевать. После того как соседей градом накрыло, у жены нервы сдали. Говорит – я смелая, конечно, но не глупая. – А днем, что легче? – Та не. Но днем умереть как-то не так страшно, а ночью да.
Марина Поліщук
Ян Ярчук
