Станіслав Іванов
Усіх, хто приїздить до херсонців в гості, вражає кількість битого скла довкола.
***
Може в мене професійна деформація, але мене навчали мудрі вчителі тому, що ніколи не буває випадковою серія подій і пов’язаних з ними масованих інформаційних вкидів щодо якоїсь конкретної теми.
Якось дивно виглядає одночасне бурхливе обговорення самогубства бувшого херсонського губернатора, встановлення місцезнаходження херсонського мера і поява відвертого інтерв’ю командуючого обороною Півдня на момент початку війни, в якому він фактично визнав відсутність підготовки до оборони і сдачу Херсонщини. А якщо до цього додати заміну міністра оборони і звільнення сімох з восьми його заступників, то є над чим замислитись.
***
Окупанти викрали молоде подружжя з Малих Копанів на Херсонщині — ті відмовилися брати ворожі паспорти. Наступного дня тіла обох знайшли неподалік від Раденська.
***
Терористична армія рф продовжує воювати з херсонськими бібліотеками та житловими будинками. На щастя люди не постраждали.
Для росіян бібліотеки не потрібні. Мета господарів цієї країни — тупе і не освічене населення, яке буде підтримувати будь-яку божевільну ідею.
Українці — інші. Нам дуже важливо бути обізнаними. Бібліотеки ми відбудуємо і буде ще краще ніж було.
***
Війна вбиває та каліче людей. Але це не повинно стосуватися християнських цінностей. Бо що ми залишимо нашим нащадкам? Злобу, ненависть,… Так. Претензій до влади багато. І ключова – це непоінформованість. Впевненість в тому, що якось воно розмокчеться… Але не так сталося як гадалося. Сьогодні ми всі пожинаємо… Але невже це привід приниження людини, яка відповідає на питання вже в іншому світі?
***
Це нереальний біль…
І зрозуміють тільки ті, чиї рідні знаходяться під ордою.
Коли звʼязок з рідними відсутній кілька діб, а то і кілька тижнів. Ти просто читаєш новини і волосся дибки від тих знущань, тортурів і залякувань.
Наші міста і села постійно під обстрілами, постійно під пресингом.
Але я знаю, що мої чекають. А я чекаю з ними.
***
Якщо й існує рай на землі – то це про Україну на Херсонщині.
Таке греки ще переповіли Геродоту та Вергілію.
Десь нижче Херсона, на лівому березі до Понту, й знаходився той рай – Гілея.
А далі все чітко.
Херсон – то місце переправи на честь Харона (навіть етимологія про вахту та гострий зір без сна).
Стікс й Ахерон – то Дніпро та Конка.
Одне точно можу сказати.
Харон закінчив місцеву мореходку.
Медальєри навіть схожі медалі клепали випускникам Херсонського училища торговельного мореплавства.
Харонові діти, одним словом.
Тимчасові незручності з переправою Зевс-Залужний обіцяє врегулювати.
***
Майже кожного тижня завдяки Антонівському старостату та волонтерам, які нас підтримують наші брати менші отримують корм.
Дарина Лапіна
