День 467. 5 червня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

День 467. 5 червня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Автор: Євген Веселов 05 Июня 2023 17:36

Ми тут, друзі.Ніч була страшною. Більше двох годин били по центру міста якимись великими розривними снарядами. З інтервалом від хвилини до 3-4, і навіть 7-10 хвилин. Коли великий інтервал, здається вже все, закінчилось. Я один раз навіть з підвалу вже вийшла була. Але все по новому. Під кінець десь зовсім поруч бахкало через кожну хвилину. Під ранок заспокоїлись . А з початку ночі закидували північну частину міста Херсон запалювальними снарядами, про це пишуть телеграмм-канали. Наша влада про руйнування мовчить, і розповідать нікому не дозволяє. Схоже, спокійненько собі сплять в Миколаєві, і плювати їм на місто.

Хроніки окупації Херсонщини.
тиск на людей за їх паршиві паспорти стає нестерпним, люди беруть, але є нюанси.
Як розповідають, самим болючим для людей є примус до співання паршивого російського гімну під час процедури отримання папірця з куркою. Так от, люди виясняють, де при отриманні співати не треба і отримують там
Бо символи мають величезне значення.

Херсон хоче на Ліво!)
Херсонщина шукає другу половинку!))

У росії тепер 3D проблеми:
- дурні
- дороги
- Добровольчий корпус


Вперше від початку повномасштабної війни я виїхала за межі Миколаївської обл.
Херсонщина - моя Батьківщина тому поїздка в Херсон для мене була дуже знаковою...і вона мене боліла, моя Херсонщина.
Пекучий біль від Посад-Покровського, село вщент зруйноване. Дахи вкриті синьою плівкою, значить там живуть люди.
Чорнобаївка...
Херсон...чистий, напівпорожній,тихий, зелений та заквітчаний трояндами.
Плакала... Бо тітонька Надя дуже нагадала маму, а арка з виноградом та троянди у дворі - батьківський дім....
Коли виїжджали з міста Іра запитала чи чула я як гупнуло Ні , не чула, не звернула уваги на якісь звуки. Мені вони не знайомі, мені пощастило не чути їх вживу.
І поля...наші родючі поля згвалтовані російськими снарядами, всіяні мінами((( Тепер там ковил та море маків як кров полеглих на цій війні...
Допомогли нужденним, пригощали хлопців домашніми смаколиками та водичкою на блокпостах.

Кожен удар по Херсону - це під дих.
Навіть якби без жертв.
Ось лікарня, де якось тебе консультували. Ось школа, куди приходила на інтерв'ю. Ось місце, де випікали волонтери хліб. Просто смачнющий хліб, який завжди для українців - святе.
Загинув чоловік-охоронець на одному з підприємств. А ще ворог накриває села. А ще нищить Берислав.
І повідомлення про наших загиблих бійців.
Росіяни хочуть зруйнувати наш світ, відібрати наше життя. А ми робимо свою роботу. І маємо надію лише на ЗСУ.
І як отой Фенікс щоразу піднімаємося.

Сьогодні вночі орки обстріляли мій університет, гуртожиток університету, лікарню ( , ще з два десятки будинків. Постраждала 47 річна жінка.

Я колись теж слухав узкій рок - Цоя, ДДТ, Арію тощо (плюс до усієї музики). А після повномасштабки побачив відос, де мокші їдуть на своєму БТРі під Цоя. Тож все це пішло у сміття, бо воно не лише не працює, а ще й виростило цю огидну породу.

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів