До речі, а кого з Почесних жителів Херсона треба позбавляти цього звання? Певне, варто вже перелік мати.
У кожного вбитого є ім'я.
Жінка в кількох десятках метрів від зупинки, в яку поцілив російський снаряд, плакала і не могла до пуття нічого сказати. Тільки й зрозуміла, що дівчину звали Альонка і її всі тут знали й любили.
Павільйон догорав, останні струмені води з пожежної машини розліталися навсібіч. Я знімала впритул, з пари метрів, але сама не побачила б, поки мені не сказали: "Ось вона, Альонка". Яка пару годин як вийшла на свою зміну в магазинчик на зупинці.
Віримо у звільнення лівого берега, додому дуже треба: сезон починається. Бо в нас по-копаному ж не ходять)
Заметил странную особенность. Сидишь в Киеве вроде все тихо, жизнь мирная. А вот как-то не по себе. Едет трамвай ты слышишь приделеты градов. Ночью мусоровоз проехал, кажется танки перебрасывают. Состояние вялое, меланхоличное, тело ломит, спать с трудом выходит, галюцинации.
Приехал в Херсон, за день пришел в форму, сплю как убитый, спина не болит, ходил на речку, нормально так продуло шею, в Киеве точно бы заболел. Слышишь прилёта, ответки, носишься по городу шо дурной, питаешься кофе и хотдогами, живёшь то в подвале, то у кого-то в гостях. И жизнь имеет краски и галюцинации прошли. Это что теперь постоянно нужно быть около войны, чтобы ПТСР не мучил?
Сміливість в Херсоні має не тільки два кольори, а й ім'я - Герої Бузкового Парку
А в нас " сухий закон" на місяць відмінили. Не знаю, чим це мотивують, адже в перший день вже з,явилися відео, як несуть додому деяких " діждавшихся", але от за цим я скучила)). Звісно у фронтовому місті алкоголь зайвий. Але влада пише, що треба наповнювати бюджет. Ну нехай спробують. І ще мені пенсію на 700 гривень підвищили. То ж вони пішли на додаткові 2 невеликих донати для тактичної медицини і лікування поранених. Та й основна пенсія вже розпланована на донати і розлітається в перші 2-3 дні)). Пиво не з пенсії, це чоловік пригощає. Ще б до нього трохи мартіні, ммм.
Бідний мій Херсон! Зазнала пошкоджень історична Очаківська брама - колись ворота до Херсонської фортеці. Звісно, її обстріляли росіяни - це ж не унітаз, не вкрадеш, так що можна руйнувати!
І хоча Очаківська брама - частина імперської історії Херсона, це важлива пам'ятка 18 сторіччя!
У мене десятки разів починалися екскурсії саме тут, тож браму цю люблю, вона для мене жива. Бо була мовчазним свідком багатьох історичних подій, бачила відомих людей, а от тепер відчула на собі "імперську любов"...
А влада міста Херсон не хоче зробити, як в Одесі, і закрити пам'ятки міста хоча б мішками з піском? Звісно, головне - безпека людей, але, знаєте, мобільних укриттів більше навіть в далекому від фронта Тернополі, ніж в Херсоні... Що вже казати про пам'ятники...
Українська цибуля таки обігнала американський доляр.
Дякуємо!
Гордимося!