День 383. 13 березня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Незламність!
Свобода!
Херсон!
Березень 2022!
Є фото, що збереглися!
А в пам’яті є все!
І те, як стріляли в мирних людей!

Бузковий гай у Херсоні.
Тут у березні 2022-го практично з голими руками бійці територіальної оборони вийшли протистояти ворогу. Пройшов рік, ті, кому вдалось залишитись живими — не можуть отримати ні статусу, ні допомоги. Ті, хто загинув не мають ні визнання, ні належного перепоховання.
Тема швидкоі окупаціі Херсонщини не зручна, я розумію, винним у трагедії вигідно, щоб справа затихла. Але ми маємо домогтись справедливості.

День третьої совєтської окупації
13 березня в Херсоні офіційно святковий.
Місцеве святе, яке записано навіть в Статуті територіальної громади нашого міста.
В цей день, 13 березня 1944 року, совєтськії війська штурмом взяли наш Херсон. Влада від одних окупантів перейшла до інших.
Штурму передували багатомісячні безжалісні бомбардування нашого міста.
“Освобождєніє” ознаменувалось новою хвилею репресій проти городян. Історики назвали це “останнім сталінським ударом”, який тривав ще дев’ять років.
Всі три радянські окупації були для містян кривавими.
В перший раз, весною 1919, комуністи обклали Херсон величезною контрибуцією, взяли “на підвал” – в заручники – десятки відомих херсонців. Піддавали їх тортурам, а потім вбивали.
В другий раз, совєтськіє влаштували на початку двадцятих страшний голод в місті. Херсон тоді зменшився на половину. Й це був тільки початок довгого двадцятиріччя другої окупації.
В 1941 році радянська окупація змінилась на нацистську з дикими масовими вбивствами херсонців та з планами тотального знищення місцевого населення.
Страшна середина двадцятого сторіччя, коли у Східній Європі панували два тоталітарні монстри – були чорними для історії нашого міста.
Єдиною світлою сторінкою в цій страшній історії був героїзм звичайних радянських солдат. Вони неймовірною ціною зупинили нацистську пошесть.
А з совєтською пошестю остаточно доводиться розбиратися вже їхнім правнукам. Сподіваюся, що назавжди.

Ще одне життя, віддане за Україну, за Херсонщину!!! Хлопчина, студент кафедри туризму географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, якому жити та творити, поліг Героєм за Вільну Україну! Відчай та глибокий сум за цих, фактично дітей, розриває душу(
Може не на часі, може недоречно саме в цю гірку годину для близьких полеглого. Але: хто з чиновництва в теплих кріслах з набитими грошвою кеськами “визначив”, що для воїнів на нулі в Херсоні – то не “зона бойових дій”. Тобто вони не заслуговують на відповідну винагороду, як у “гарячих точках”, де є пряме зіткнення. Ви ще скажіть, що вони на пекельній Херсонщині – “на курорті”( Куди ще гарячіше!?
Ніякі звання, нагороди та почесті, героїчні оди нічого не варті, якщо вони посмертні!

З 15 березня протягом одного місяця кожен цивільний херсонець зможе внести свій внесок у відновлення економіки області.
Вносити свій внесок у розбудову економіки можна буде кожного дня, але лише з 10-00 до 15-00.
Був сьогодні в одному з супермаркетів й побачив радісну метушню персоналу. Вони активно виносили ще пусті полиці та стенди.
Готуються.
Щоб херсонцям було зручно допомогати відновлювати економіку.

Покупайте тютюн і алкоголь в магазинах с касовими апаратами! Підтримуйте бюджет, місцевий і державний!
Кинув палити – вкрав гроші у громади! Не п’єш горілку/віскі з АТБ-Сільпо – підриваєш вітчизняну фінансову систему!

Жахливо, коли “хорошие русские” знімають фільм про українських дітей на війні на території України. А вони взагалі при пам’яті? І ті, хто давав їм не це дозвіл…