День 378. 8 березня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

До українок є нормальне звернення – пані, панянки, але ж ніяк не « жіночки». Так, наші любі чоловічки?!! Подобається?

8 березня в Херсоні все ще свято з квітами, а не з плакатами. А плакати в ці дні були у минулому році.

Балакав зв своїми. Страшні речі про лівобережжя почув. І страшно не від дій окупантів, кров стигне від того, що витворяють там наші так би мовити «громадяни».
Грабунок будинків та майна, віджимають землю, залякують…
За обіцянки/цяцянки та копійки з боку російських окупантів вони знущаються над своїми земляками з усєрдієм і задоволенням…

8 березня. Весна. Сонячно. Гуркотить майже весь день. Але не від дощу. У жінок звільненого українського Херсона свої аксесуари для одягу – броніки. А з вишиванкою він споглядається навіть і нічого! Така цьогоріч у нас, херсонок, жіноча мода. У Херсоні по-весняному, тепло. А головне – вільно. Дихається на повну і запах волі – скрізь. Записала відеоінтерв’ю – надихаючі історії з жінками, які гідно пройшли випробування окупацією. Звісно, десь на фоні гуркотять гармати. Ми повинні розповідати всім про те, що відбувалося в Херсоні під час окупації та війни, як вороги знущалися над мирним населенням, аби наші нащадки пам’ятали. На деревах вже пробиваються бруньки. А весна буде і перемога буде.

Сімнадцять градусів! Так на вулицю хочеться, але бахкають. Як ті люди з дітками? Їм же гуляти треба.

Херсон!
Це буде крик душі!!!!
І я буду сваритись!
І можливо з цілим світом…
Колоборанти!
Правда ж всі ми хочемо справедливості? Так? Правда ж у громаді зараз є потреба в тому щоб сєпари і зрадники були покарані?
Одна з голів ОСББ Корабельного району яка пішла на співпрацю. Практично всі інші голови ОСББ це знали і про це говорили.
Вона НЕ виїхала, вона в місті.
Потрібні три свідка для підтвердження.
Як ви думаєте скільки свідків знайшлось? Жодного!
Як ви думаєте буде далі СБУ займатись цією сволотою?
А потім ви волаєте- Боже як все хрєново….як жити .. немає справедливості
Ви рот боїтесь відкрити і просто правду сказати!
Будете зустрічати зрадників на вулицях міста- просто згадайте ту хвилину коли ви обрали мовчання!
Від нас залежить як нам жити! Ми самі обираємо і вирішуємо!
І так- рабів до раю не пускають!
Можете ображатись!
ПС. Поліція веде справу, я не знаю чи можна оприлюднювати фамілію. Тому поки без імен)

Щодня втрати. Багато імен. Декого знаєш, але переважну частину – ні.
І додати до цього можу лише вчорашній текст. Тож менше слів і картинок. Більше вчинків, більше справ.
Які б не були сильні картинки чи інші прояви нашого болю, вони не такі дієві як реальна допомога. Закиньте кому довіряєте що можете. Так і підтримаєте, і врятуєте. За словами мають стояти вчинки.

Не Путін стріляє у беззбройних воїнів, не Путін керує танками і натискає на «пуск» ракет, не Путін ґвалтує та катує цивільних.
Як сказав мешканець Ірпеня, який пережив окупацію, в одному з документальних фільмів: «Я не хочу чогось екстраординарного, кровожерливого. Нехай вони всі переживуть те, що і ми».