Євгенія Весна
Вони говорили, що ми не переживемо цю зиму, зламаємося та вимерзнемо…
А ми вистояли, загартувалися і скоро розквітнемо!
Шановна влада, допоможіть вирішити питання: світла і газу на деокупованій території Херсонщини немає вже майже рік, а платіжки за світло і газову «трубу» йдуть. Людям малюють борги. Це за межею здорового глузду.
Дуже колоритна жіночка, в якої я купую на базарі мариноване сало, по-секрету повідомила мені, коли закінчиться жах війни на території Херсонщини. Вона пошепки сказала: “В мартУ”. Так і сказала з наголосом на “у”. А ще додала, рішуче встромивши ножа в добрячий шмат сала: “Клянусь! Якщо ні, то з мене безкоштовно кіло сала”
Я чув вже безліч прогнозів від чиновників, військових, політиків, але прогноз цієї тітонькі мені подобається найбільше, бо така красуня салом ризикувати не буде.
Надходить дедалі більше звернень від мешканців Херсонської області, зокрема представників бізнесу, щодо оплати комунальних послуг по об’єктам нерухомості за період тимчасової окупації. Моя думка, така заборгованість має бути списана з наших абонентів за умови, що люди в цей період не могли користуватися такими об’єктами, багато з цих об’єктів були захоплені та експуатувалися ворогом. Соціальна справедливість має перевищувати економічну доцільність. Звертатимемося з цим питанням у відповідні державні органи.
ХЕРСОН СЬОГОДНІ – відлуння вибухів майже не припиняються.
російські терористи практично без зупинок чергову добу обстрілюють українське місто. Людей на вулицях вкрай мало, транспорту теж.
Але херсонців не зламати!
От сижу я зараз у Херсоні і офігіваю не від кількості вибухів (від кількості вибухів я трохи підсцикую).
А офігіваю я від тої кількості звітів, договорів, актів, резолюцій, презентацій, які маю сьогодні написати і відправити, бо дедлайн.
Ну нічого не міняється в святій бюрократії. Кількість паперів тільки множиться на одиницю працюючої людини. І навіть повномасштабне вторгнення ніц не змінює(((
Як реагувати на нескінченний потік “братської любові”, що активізувався протягом крайніх чотирьох днів? Матерні вислови вже не передають силу емоцій та діапазон почуттів))) Я змінила рингтон на телефоні! Нізащо не вгадаєте на який!
Україна – це країна, де кіно і реальність тісно переплітаються. Адже тут серіал став реальною політикою.
Фільм «Рік» – це коли реальна війна, навіть з ексклюзивними кадрами «з полів», стає майже ігровим кіно. Часом навіть щирим емоціям камера надає непотрібної награності, бо намагається зафіксувати переживання тут і зараз.
Ловити крупним планом очі переляканої дитини, коли зовсім поруч «прилітає»- це не те, що допомагає зрозуміти, що вона пережила у цю мить.
Бравада деяких героїв фільму розмиває реальну сміливість інших.
По всій Росії літають безпілотники. Що ж, без перенесення війни на територію самої Росії її мешканці навряд чи усвідомлять, що відбувається.
У Херсон завезли особливу гуманітарну допомогу для українських сімей з дітьми. В наборі (окрім круп, масла та консервів) шкарпетки, ковдра та засоби гігієни. Чому особлива? У наборі спеціальні шкарпетки фірми “дамбілі бамбас”.
Так ситуація ще та ,на мою дачу за Кохана ми заселилися ці гади,ні в чому собі не відмовляли, бойлер, газове опалення , ще й дуйчик включали. Я вже рік як там не була. А рахунки від Нафтогаз регулярно за труби, та за газ. І ніякі фото з лічильником на момент окупації та електронні листи на них не діють.
Всі борги херсонців хай конфіскують у сосальдо все що мав, дім, підприємства та і у колаборантів хай конфіскують, тай буде за рахунок цих грошей перекрити борги людям.
На острові досі не розірваний снаряд стирчить у багатоповерхівці на 9 поверху. З 23 грудня десь. Приїжджали, дивилися, но діло далі і не зрушило з місця.
Нас херсонців багато,навіть зараз під обстрілами, ми незламні, пережили окупацію,і з цим потім розбиремося, головне,що в нас є віра і ми в Україні, Слава нашім захісникам і велика подяка!!!
Та ми вже ситі ціми обіцянками. Спочатку 1200, потім сертифікати електроні, зараз паперові під загрозу життя йти добувать, а воз і нині там! Таке враження що першим тисячам дали та на цьому досить! Решта і так доживатиме!
Надіюсь, жителі Молдови подивляться на нас і подумають,що вони нічим не гірші і як надають тим дебілам пеньків під зад.
Соседка по дому рассказывает: знакомая наконец выехала из Геническа в Польшу. Звонит и рассказывает чуть ли не с истерикой. Представляешь, я, говорит, в Каунасе увидела украинского солдата. Я так обрадовалась, не могла поверить. Я наших год не видела. Год одни упыри вокруг. А тут наш, настоящий. Хотела подойти и его потрогать.
Як би російські мародери не намагалися все розікрасти, а в місті будівельна техніка є і буде. Херсон готується до весни.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
