День 350. 8 лютого. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Рефлексія на соціальні ліфти.
Була у мене ідея антигендерна – щоб призначили керувати Херсонькою ОВА (ОДА) жінок лише. От і начальник, і заступники. Ну, не тягнуть місцеві чоловіки, а жінок мудрих, з управлінським досвідом, відважних, з гарною репутацією у нас достатньо.
Хайп точно був би.
Ще хотіла, щоб це був генерал рівня Марченка, наприклад.
Але життя – то сувора дійсність. Соціальний ліфт у нас не новенький, а такий знаєте, полатаний, обмальований, давно не прибраний.

Вітаю, друзі! В Херсоні ми вже знаємо, що якщо вдень обстрілів меньше, розслаблятися не можна. Бо р…сня надолужить уночі. Так і цієї ночі було. Об 11- й я в підвал спускалась, змерзла там, то вже інші обстріли були трохи далі від нашого району, кожної години, то я тільки дослухалась, бігти чи нє. Сплю в одязі, незручно, так вже хочеться одягти улюблену ночнушку, але вдягненою себе якось спокійніше почуваюся. Вранці теж з півсьомої обстріли, порушили графік, то раніше хоч до 8, іноді 9-ї більш- меньш тихо було. Били нещодавно пакетами градів і все в одне місце, мабуть усі 4 пакети, поки не знаю куди. Якесь дивне відчуття було. Чую прильоти градів, а я роблю зарядку, під аккомпанімент вибухів. До всього звикаєш.

«Асвабадітєлі» і місцеві зрадники серед білого дня винесли майно з домівок тих, хто виїхав, і… роздали це в якості «гуманітарної допомоги» від росії.
Сталось це в одному з населених пунктів Генічеського району. Місцеві просто шоковані від дикості й ганьби дій окупантів і колаборантів.
Люди, які йдуть на співпрацю з ворогом зазвичай низького інтелектуального рівня, які нічого не досягли в житті. Але цинізму немає меж. Після деокупації має бути обов’язковим справедливе покарання для таких осіб.

У Херсоні під час ворожого обстрілу поранені два працівники міськводоканалу, які виконували роботи на одному з об’єктів для забезпечення містян водою.

Хочу написати про історію, яку підслухала випадково, коли одна пенсіонерка розповідала її іншій. Її десятирічну онучку віддали до однієї зі шкіл в окупованому Скадовську, де навчання ведеться за російськими стандартами. І на одному з уроків відбувається такий діалог:
Вчителька, звертаючись до дівчинки: «Ты, как любой русский человек, должна…»
Дівчинка перебиває: «Я не русский человек, я – украинка»
Вчителька: «Но ты теперь живешь в росии и должна…»
Дівчинка перебиває: «Я живу в Украине, а росия в нас стреляет…»
Після цього вчителька змовкла, а потім вибухнула довгою лекцією, зрозуміло, на яку тему, а наступного дня батьків дівчинки викликали до школи для приватної бесіди, під час якої наполегливо попросили пояснити дитині, що Україну у відповідях краще взагалі не згадувати, тоді все «буде добре»…
Ось така історія, в якій десятирічна незламна дитина викликає справжню повагу…

в Скадовську різко збільшилося чисельність різної нечисті – від росгвардії до фсбшників. Будуть посилювати тиск і репресії, бояться наших людей
Після останніх прильотів хапали без розбору всіх чоловіків на вулицях і тримали по три години. Когось били, когось залякували.

Потрапили на очі свіжі світлини з публікації окупаційної “влади”, від яких ледь кров з очей не пішла. Колишні актори Херсонського обласного академічного музично-драматичний театру імені Миколи Куліша, які до окупації грали в українських виставах, а тепер – артисти-колабораціоністи неіснуючого “Херсонского областного “””русского””” академического музыкально-драматического театра” виступають на сцені Генічеського центру культури та дозвілля. Раніше для них були відкриті для гастролей всі сцени України і Европи, а тепер от лише Генічеськ, та й то, сподіваємося, не надовго. Далі – сцени Сибіру у рф. У кращому випадку.