Що з обличчям? Втома. Поки одні ризикують життям/пашуть/волонтерять/@башуть, інші - @здять/ділять посади/міряються всім що попало…
Якісь дві паралельні реальності.
Ох і випало ж нам воювати одночасно і з орками, і зі своїми мудаками...
Щосезону батько брав сіль у Сиваші. В кульок чи пластикову пляшку. Я ще завжди сміялась, казала, нащо воно. Він відповідав:
- Пригодиться!
Батьківська мудрість чекає на нас всюди)))
Діти 18-19 років захищають Україну. Поранені, гинуть.
А великовозрастні дівахи по Америкам бикам яйця натирають. І про них типу ЗМІ пишуть, простий народ коментує, сміється, радіє…
Справедливість? Хто наші герої? Військових на три дні у відпустку відпускають, а тут Америка, сите життя, вся фігня…
Що відчувають діти, які у формі, в окопі читають ось таке?
Сума збитків, завданих російською армією навчальним закладам Херсонської міської територіальної громади, складає близько 80 мільйонів гривень.
Продавец с центрального рынка рассказывает. - Торговал тут неподалёку со мной всякими верёвками, сетками некий Сирожа. В октябре всем рассказывал, точнее хвастался, что семью на юг отправил, на море, чтоб морально отдохнули. Мы ещё думали, какой юг? Я ж ему говорю как-то, что намечается контрнаступление, скоро деокупируют и т.п. Он странно отреагировал, мол «это спецоперация россии, они сейчас отойдут, заманят ЗСУ и обратно вернутся». Тут всё с ним стало понятно.
11 ноября я торговать не вышел, ну все понимают - праздник, освободили! Но на рынок зашёл, посмотреть на Сирожу, а от него и след пропал.
После обстрелов центрального рынка я не выхожу торговать, но иногда прохожу мимо наших бутиков, все высматриваю, может мой коллега-стратег в городе.
А нет! Видимо Сирожа тоже поехал к своей семье, чтобы вместе морально отдохнуть где-то в Анапе, перед отправкой куда-нибудь в Норильск.