Євгенія Весна
Чим більше перебуваю в Херсоні, тим більше розумію, що за руським світом в місті сумують херсонські алкоголіки. Такого вибору дешевого сурогату я не бачив не до захоплення, ні після вигнання росіян з міста (зараз взагалі сухий закон).
Десь півгодини тому, прямо при розмові з Херсоном, почув такий вибух, що у людини з якою розмовляв, вибило вікна, двері і зникло світло.
Десь на ХБК, біля однієї з локацій, які сьгодні розповсюдили як працюючи точки wi-fi. Може співпало, але я думаю таке краще не писати.
Можливо “не на часі”, але я вважаю, що саме на часі бо після 24.02., окупації і звільнення я майже суцільно перейшов на українську і в публічних комунікаціях, і у спілкуванні з близькимим. Та мені страшенно ріже слух, при виконанні Державного Гімну України оте “згинуть наші ворІженьки”… От, хто мені відповість, чому і як ворОги (ворог) стали ворІгами (воріг), – шо воно за ворІги такі і звідки вони взялись?! Ну, ладно, хтось там колись не дуже грамотний заспівав, як щелепа стала, але ж навіщо то транслювати по 100500 разів у ЗМІ, при офіційних виконаннях, та ще й копіювати у власному виконанні, бо тих ворІженьок чую звідусіль! Невже ніхто, окрім мене, не звертає уваги на ту безглузду безграмотність?
я понимаю, что война приводит к психическим отклонениям… но мне интересно, когда смотришь видео с запоребриковскими и их измышлениями о войне с Украиной и появляется желание бейсбольной битой, как дать просто по морде этим говорунам… так дать, чтобы зубы с другой стороны вылетели… Это уже отклонение или ещё нормально?)
Сьогодні в мене “день народження” знову.
9 січня можу святкувати і радіти, що досі ЖИВИЙ.
О п’ятій вечора біля мене було кілька прильотів.
В цей час я сами зачиняв богажник автівки, тільки повернулись с роздачі пайків.
Я стою позаду машини, закриваю багажник і у ту саму секунду дві дірки зліва і зправа від мене у заднє вітрове скло.
Як я розумію, один уламок пролетів в кількох сантиметрах від вуха лівого. Уламок на фото.
Скажу чесно, стало дуже ЛЯЧНО!!
Лежал, спал. Тетя позвонила:
⁃ Свет есть?
⁃ Не знаю (глянул на переноску, лампа не горит), нету!
⁃ Когда вырубили?
⁃ А я знаю? Я спал.
– Извини, спи дальше.
Терь света нет, инета нет и спать не хочу. Гребаная русня!!!
Давно не ходила містом аж з 23 грудня, так ото по хліб і назад. А сьогодні була і в центрі, і на Житлоселищі, і на привокзалці.
Що сказати? Крім того, що Бог помилував і під обстріли не потрапила, я помітила інше – яке наше бідне місто побите і брудне. Метуть і гребуть листя (нафіг воно кому нині?), як скажені, тільки по Ушакова і на перехрестях в адміністративному центрі. А далі… Ооо…
Жителів ДУЖЕ мало. Щоб наповнить сміттєві баки, треба тижня зо два. А вони практично скрізь переповнені і поряд лежать “букети” із мішків і ящиків.
Розумію, що вивозить сміття під обстрілами хочуть не всі, але… щось треба робити.
Це брррр як гидко.
О, а знаєте, що обговорювали жваво і зі сміхом люди, що траплялися мені на вулицях? Прапороносця з оплатою 10 000 грн. Топ-хайп.
То тут, то там херсонці обговорюють, що в нашому обідраному місті комусь платять 10 штук за розвішування прапорів. То тут, то там чую: візьміть мене,я теж хочу прапор почепить. Новина N1. І реакція миттєва.
Прочитав, що скоро світ побачить черешню без кісточок вже на деревах, завдяки новим технологіям генетичного вдосконалення.
Подумав – нам би і мелітопольску з кісточками, цілком норм – аби без русні.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
