День 320. 9 січня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Росіяни сьогодні обстріляли один з житлових кварталів Херсона. Через обстріл є загибла і поранена жінка.

Зараз усі критикують призначенців на посади в Херсонській ОВА та міській ВА. Цікаво, а хто реально міг би працювати у владі, кого з місцевих відомих людей недооцінили?

Херсон…
після Різдвяне…
рашисти знову криють місто, знову цілили в супермаркет – на жаль, вже є загиблий.

Можете що завгодно мені говорити, але такі обстріли можливі лише за умови коригування. Росіяни не б‘ють хаотично по Херсону – вони б‘ють прицільно, чітко знаючи, куди. А по вулицях вештаються коригувальники, до яких поліції немає жодної справи.

Молодий чоловік розказує.
– Приїхав з села у Херсон по справам. Все порішав. Йду до машини, чую свист міни. Падаю біля дверей на землю. Десь поряд бахи. Я з переляку впригую в автівку, сігналку заклинило, оре. Я на всіх порах їду з міста, люди обертаються, водії приторможуюють. Я лечу, а машина волає на сигналці, що дурна. Підлітаю до першого блокпоста, бачу – воєнні та поліцейські в шоці, вже вишукувались зупиняти мене. Я торможу. Один такий, неповороткий поліцейський вольяжно підходе і монотонним голосом каже:
– Чуєшь, а ти її вкрав?
Я кажу:
– Да може і вкрав.
Той від такої відповіді підвис.
Потім я засміявся да розповів, що з переляку після обстрілів заскочив, сігналка заклинила та таке інше.

Херсон і херсонці незламні!
Обстріли міста не припиняються, прилетіти може будь-куди і в будь-який момент. Але місто поступово звільняється від бруду і всієї тієї нечисті, яку залишили після себе «асвабадітелі».
У місті все складно і не просто. І коли читаєш десь у соціальних мережах волання певних категорій наших співгромадян, то мені дуже хочеться сказати: «Що ви пишете – просто приїдьте сюди і зробіть! І тоді зміни на краще будуть суттєві і очевидні!»

Херсонка рассказывает.
Это произошло со мной во время оккупации. Я работала в одной из кондитерских Херсона. Заходит орк азиатской внешности, подходит к прилавку, что-то рассматривает долго и нудно, затем спрашивает:
– Это маФФн?
– Простите, что?
– МаФФн?
– А, мафин. Нет, это пирог.
– А это маФФн?
– Нет, это расстегай.
– А это маФФн?
– Нет, это слойка.
В общем ушёл, а я думаю: “Они слойку от пирога отличить не могут, маффины вообще в глаза не видели, а нас учить жить собрались”.

Розмова двох чоловіків в білозерському автобусі:
⁃ А ти нічого не чув про тих, хто паспорта міняв?
⁃ Ні, а що?
⁃ Та кажуть, що коли росіяни тікали, то всі документи поспалювали, а там і свідоцтва про шлюб, і українські паспорти, і коди були.
⁃ Да так їм і надо!
Тут автобус під’їжджає до блокпоста, перевіряє у всіх документи, а одна жіночка дає якусь бумажку замість паспорта. Військовий подивився і каже: «Що мати? Продалася за 10 тисяч рублів?»

Факт масового в’їзду з ранку і масового виїзду із завершенням комендантської години підтверджую особисто, бо одного разу мав честь їхати даже в колоні поліцейських автівок, бо був туман-туманістий …
На жаль така правда.
Про що і писати у відкритому доступі якби і “не правильно”, але і питання у мене до правоохоронців – нас, херсонців на ніч залишають для самостійної боротьби із мародерами, які денно і нощно в пошуках чого би вкрасти, зломати і здати на самогон, чи наркоту?!?
Таким чином місто віддане на розграбування?!? Звісно, що захист особистого майна, то проблема власників, але і багато Херсонців сподіватися на законні дії влади із захисту і підтримки порядку.
Розумію, що місто прифронтове, але Ваша робота така і Ви обирали її свідомо.

#думки_в_голос
Ну це вже точно повна ж…
Заступником голови Херсонської міської воєнної адміністрації Лугової призначено (УВАГА!!!) інстаграм-блогера Романа Салабая.
Замовляємо рекламу!

…. зараз в Україні формується цілий клас “кризових менеджерів” серед волонтерів.
Адже вони діють за дуже логічною схемою: вивчення потреб – ідентифікація проблем – пошук оптимального рішення – залучення ресурсів – контроль виконання – отримання оцінки щодо задоволення потреби/вирішення проблеми.

З цих людей слід буде призначати на посади в органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади. Вони мають принести в бюрократію новий стиль: шукати вирішення проблеми, а не обгрунтування не можливості вирішення.