День 308. 28 грудня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

День 308. 28 грудня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Автор: Євген Веселов 28 Декабря 2022 19:38

Родильное отделение нашего города. Здесь прошло мое детство. Когда мой папа дежурил в областной, а мама в здесь я оставался с ней. Это воспоминания на всю жизнь, что-то очень глубокое, как у каждого из детства. То, что у этих тварей нет ничего святого, понятно уже всем, я надеюсь!
Стрелять по новорождённым и Беременным - это уже не поддаётся логике любой, даже самой извращённой пропаганды.

Прочитала, що деякі наші очільники кажуть, що на Острові нема людей. Якщо це правда, особисто проведу туди, де "нема". Чого нема, так це води й світла. Й допомоги, як виявилося. Так шо, є хто бажаючий, панове чиновники? Познайомлю!


Розв'язую особисту моральну задачу: при усій моїй любові до херсонців, відчуваю дику лють до зрадників. А проблема в тому, що я прагну помсти. Я хочу, аби усіх цих столярових, вибранських, рубльових, сальд, таранових, нікітіних та інших спіймали, судили й змусили до смерті працювати на Україну, на Херсон. Десь на найскладніших ділянках. Не хочу їхньої смерті. Мрію про те, аби вони потом і кров'ю вмивалися щодня. Щомиті. Їм все одно не спокутувати того, що вони на боці ґвалтівників та вбивць. Але вони мають і морально, і фізично відпрацьовувати свою провину.
Це їхні "друзі" поцілили у пологовий "Тропіки". І ці смердючі мають за це відповісти.
Кажуть, що філософія помсти притаманна японським самураям? А нам не треба краяти душу такими ідеями й витрачати на це душевні сили. Але гадаю, що мені реально стало б трохи легше, якби я знала, що цих потвор покарано. Я, мабуть, в чомусь точно самурай


Коли ви читаєте в новинах, що Херсон обстрілюють, що Херсон горить, він у вогні, люди на вулицях гинуть, люди об‘єднуються та самі ремонтують дахи, допомогають МЧС та комунальникам... Я хочу щоб ви розуміли, що це не лише вулиці з радянських 5-поверхівок чи пострадянських 9-поверхівок... Це красиві історичні дома, це сучасні бізнес центри, це колоритні квартали... це життя, добробут українців.


Все мы готовимся к праздникам - покупаем подарки, наряжаем ёлки, закупаем горошек и кукурузу для салатов...
Каждый хочет создать атмосферу праздника с отголосками волшебства и сказки, как это было в детстве. Но, знаете, я поймала себя на мысли, что этот год для кого-то запомнится большими потерями, болью и трагедией, которую многим из нас не понять и не прочувстовать в полной мере. И говорить об этом страшно. И как-то обсуждать с кем-то - неудобно... Может быть в такой форме, письменной и публичной, получится озвучит вслух мысли многих... Я искренне сочувствую тем, кто потерял близких и родных людей. Я соболезную матерям, которые похоронили своих маленьких деток.
Я разделяю горечь и скорбь тех женщин, кто похоронил своих мужей! Хочется сказать всем, кто был вынужден оставить свои дома: не печальтесь, всё это наживное, хоть и дается большими усилиями, а самое главное - что рядом с вами те, кто вас любит, кто сумел сохранить свою жизнь и продолжает держать вашу руку, смотреть в ваши глаза, радоваться и огорчаться вместе с вами. Пусть новый год, если и не сможет вернуть к жизни всех тех, кто стал жертвой войны, но он принесёт с собой МИР и успокоение души для всех, кто в первые жизни в эти предпраздничные дни не ощущает праздника, не верит в чудо, оплакивает родных и близких людей, которые раньше всегда были рядом.
Я разделяю Вашу боль...????????


Знаєте,чого я насправді боюся, коли нас обстрілюють? Що по мені прилетить в душі чи, пардон, на унітазі. От у такі моменти розумієш, для чого в неділю в церкві повторювала за батюшкою: "невстидну християнську кончину живота нашого просимо".
Оце зашуміли сосєді-братія з-за ріки і я про це згадала.
Зичу всім нам пережити цю ніч.


Ворог намагається нас залякати, обстрілюючи цивільну інфраструктуру. Він живиться страхом. Але нас не залякати Новини про знищення скупчень штабів, бк і скупчення техніки на лівому березі Херсонщини дають надію, що лівий берег скоро повернеться додому. Треба вірити і чекати.

Бо відновлення життя на правобережжі Херсонщини, у Херсоні та Бериславщині можливе за умови, коли ворога звідти витіснять.


На мою думку, в таких містах, як Херсон, Харків та ін. зарплатню медикам, комунальникам слід підняти хоча б до рівня другої лінії у військових, та в майбутньому надати статус та соціальні гарантії.
А так......, це об’ява з центру зайнятості міста Херсон(((
В КНП "ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" в Херсонській області потрібен:
• Фельдшер з медицини невідкладних станів – заробітна плата 6700 грн.

Що таке інформаційний вакуум? Це просто - нуль інформації. Під час війни інформація повинна бути обмежена. Але не до нуля. Починається обстріл. Через 15 хв в деяких ТГ каналах: "в Херсоні чути вибухи". Дуже смішно. От, наприклад, зараз. Вже 40хв. гатить щось важке. Спробуйте здогадатися це відльоти, прильоти чи те і те? Задача ускладнюється, коли вам потрібно по справах їхати в різні частини міста. Або у вас є родичі, знайомі там. Уявіть, що кожний раз, коли йде обстріл, ти обзвонюєш маму, жінку, невістку, товариша, співробітника, друга. Бо ти не знаєш і приблизно, де був обстріл. Скільки вже разів говорив, що назвати мікрорайон - це не є коригування вогню. Коригування - це коли дом та під'їзд. У нас взагалі є прес центри, влада?
Приклад. " Увага! Обстріл з рсзо мікрорайона " Тавріда" Будьте уважні, не виходьте з домів.
Або: Увага! ЗСУ веде обстріл вс РФ на Лівобережжі. Щось таке.

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів