Херсон. 16 грудня. Один з районів міста.
В моєму будинку знову є світ та вода. Вчора вперше за чотири дні я зміг включити світло, щоб подивитися на свою вечірню пусту квартиру. Яка вона все таки жалюгідна у світлі електрики.
Власне, з 6 листопада я можу перерахувати на пальцях однієї руки ті дні та вечори, коли в мене було світло :) Й ми з двома котами нарешті зібралися біля обігравача. А потім й пішла вода. Боже, яке диво дивне!
Й я відчуваю сором: я можу нагріти бачок, прийняти душ, запустити пральну машину, зарядити свої гаджети не виходячи на вулицю, де постійно бахкає, бо ворог пуляє в нас радянські снаряди, ракети та бомби. Пуляє по будинкам та вулицям мирного Херсону.
Мені соромно отримувати колись звичайні речі, бо заради цього професійні люди працюють під обстрілами. Ризикують своїм життям під обстрілами, що вчиняють темні звіри, які незрозуміло чого прийшли до нас із свого Північного Сходу й намагаються зрівняти нас із землею. Ей, звіри, ви можете зрівняти все із землею, але ця земля стане останнім вашим пристанком. Й будете ви травою вигорати під нашим сонцем.
Дякую кожному енергетику, ремонтнику, кожному працівнику водного господарства. Й живим, й пораненим, й, нажаль, загиблим. Це зависока ціна, для того, щоб ми у своїх оселях знову відчули себе людьми.
Дякую Вам. Й, головне, нам про це пам'ятати завжди.
Дякую кожному воїну ЗСУ, які змогли зупинити темних звірів та визволили наше місто й тримають оборону. й я з 11 листопада кожного дня дякую Богу та ЗСУ за те, що я у вільній Україні й Україна повернула своє.
***
Херсон нещадно обстрілює мерзота яка залишками рваних білбордів ще кілька тижнів тому клялася у вічній любові до херсонців.
У них, збоченців, - якщо б’є, значить, любить. А в цей час маленькі херсончата полюють на шеврони, зупиняючи автівки військових) Мені дорог був саме цей, - зі спартанським шоломом, але…
Ми обов’язково переможемо! Ми, - народ України… І да, орки, покажіть мені подібні фото з міста, яке вами було «звільнене від нацистів».
***
Зараз у Херсоні та області унікальна ситуація - ми утримуємо величезну кількість віртуальних чиновників, які роз'їхалися по всьому світу і спостерігають, як комунальники бігають навколо зруйнованих споруд у Херсоні, Бериславі й інших населених пунктах правобережжя Херсонщини. Ми, платники податків, утримуємо величезну кількість працівників місцевого самоврядування, державних органів, наприклад Херсонської ОДА, Херсонська обласна рада, райради, райдержадміністрації, районні ради у Херсоні, які знаходяться на простої, отримуючи на фоні величезного безробіття виплати, а також оформлені біженцями за кордоном чи ВПО - й теж отримують виплати. Вони не збираються найближчим часом повертатися до Херсона, до місць, де йдуть бойові дії, бо в них - все добре. Подвійні виплати дозволяють їм жити непогано на новому місці й радити своїм керівникам, як працювати без співробітників на старому місці. А що робити тоді очільникам населеним пунктів з віртуальними співробітниками? Якщо перерахувати кількість чиновників на простої у Херсоні, тобто тих, хто отримує зарплати, то їх буде в рази більше, ніж комунальників, дорожників, пожежників, які нині ризикують щодня своїм життям.
Як думаєте, вони нам потрібні такі чиновники на відстані чи вони такі цінні, щоб їх утримувати. Чи можливо на ці кошти найняти тих, хто буде розбирати зруйновані споруди та їх охороняти, бо мародерство повертається до Херсона.
Питання до влади, що думаєте робити далі, бо далі я перереєструю власну справу в іншому місті. Я не спроможна утримувати ваших віртуальних співробітників. Ці співробітники повинні бути в тих умовах, що і ми, працюєш- отримуєш зарплату, ні - живеш на виплати.
Це пост не стосується тих, хто ще залишається на окупованій частині. Питання до очільників - Берислава, Херсона та області. Мені здається кошти від тих, хто на простої й оформлений ВПО або біженець, треба спрямовувати й на відновлення житла тим, хто втратив майно.
***
Сьогодні сусіди повідомили, що нашому будинку крепко дісталося. Будинок шкода. Він дійсно є символом попереднього життя, але виходить, що й не тільки цим... Адже його придбання, ремонт, наповнення - є результатами праці, зусиль, прагнень, ризиків, рішень. І якась мерзота вирішує, що може перекреслити ці надбання та позбавити тебе домівки. І ще, проживши в будинку тривалий час, дійсно відчуваєш його своєю фортецею, кайфуєш від відчуття безпеки. А потім, в один момент...
Водночас розумію, що надбанням є не сам будинок чи ремонт, а те, що ти зміг це зробити, це в твоїх силах. І ці вміння, ці переживання, той азарт ні одна падлюка не забере. А ще розумієш, що фортецею та джерелом відчуття безпеки є не сам будинок, а той хто в ньому живе - моя сім'я...
***
Завдяки героїчній праці наших енергетиків, на Острові в більшості будинків знову зявилося світло.
Що стосуються місцевої влади, то екзамен комунікації з населенням вона повністю провалила.
***
Можете кидати в мене каміння, можете мене рвати, але якщо в Миколаєві очільники міста та області нікуди на ночівлі з міста не тікали, якими б не були обстріли, (лише лінивий про це не читав), то і настрій і життя і наслідки були іншими. Наші ж бігають як навіжені, бояться за свої шкури і у них одна мета: скоріше з міста всіх вивезти, щоб їм жити не заважали (читай: гроші по карманах розпихати) "Риба гниє з голови" - придумала не дурна людина. І, нажаль, життя доводить цю істину. Про херсонську владу вже знає вся Україна: телефонують надавачі гуманітарної допомоги і шукають варіанти її привезти та роздати "Тільки не через владу". А Миколаїв обстрілювали сильніше та довше... але місто жило, працювало, ремонтували, відновлювалося. Мого зла не вистачає.
Тэги: