Євгенія Весна
Внаслідок обстрілів російськими терористами Херсона до обласної лікарні доставили 4 особи, які отримали травми. Під час госпіталізації, на жаль, 1 людина померла.
Також внаслідок здійснення обстрілів с. Антонівка постраждала жінка, яку також доставили до Херсонської обласної лікарні.
Війна.
Будинку більше немає. Нема куди повертатись. Але все одно я хочу приїхати додому…
Коли ми приходимо на цвинтар, ми ж розуміємо, що рідних вже немає, і що там, на могилі, їх теж немає, але ми все одно туди йдемо, щоб відчути близькість, пригадати.
Я повернусь в свій дім, як повертаються на кладовище…
“Доню, ми тут кажемо, що наше місто благословенне Богом! Ми змогли набрати дощової води,така злива гарна була!
Тато під дощовий злив поставив відро, а наша сусідка бігала з тазком по вулиці.
Взагалі всі наші повиходили збирати дощову воду,”- чую бадьорий голос у слухавці і моє серце стискається від болю, бо в Херсоні води немає більше тижня. Воду вже давно черпають з Дніпра.
“Ми сьогодні йшли з магазину.Одна жіночка на нашому районі сиділа собі коло вогнища і чистила овочі на суп. А в іншому дворі люди на вогнищі смажили картоплю. Так смачно пахло!
Але не бомжі, не думай, нормальні люди то були…
Ми тут взагалі один одному допомагаємо. Ось сусідка ходили з чоловіком рибалити, трохи тарані і нам передали. То посолимо, щоб не пропала. Холодильник то досі не працює.
Світла нема, тепла в людей нема, води немає, вибухи чути, а люди навіть посміхаються. Тепер знову посміхаються!”
Ось так живе мій Херсон. Ось чому люди вижили в окупації: бо трималися один за одного, бо вірили та чекали.
Це до того, що у нас не було електроенергії та води/опалення по кілька діб (наприклад, Одеса) і що у цих вимкненнях винна саме русня та їхні обстріли, а не Укренерго.
Треба шукати виходи, будемо їх шукати.
Час не сварок, а триматися разом, разом шукати вихід, способи, а не хаяти всіх і все та шукати винних. Триматися разом потрібно!!!
Чим нестерпна окупація? Беззахисністю. Для завойоника, як і для злодія, не існує замків.
Якщо господаря немає вдома, окупант все одно зайде до приміщення не знявши брудного взуття. Якщо двері замкнені – він їх зірве з петель, замок зріже або розстріляє.
Не має значення, ранок чи вечір, день будній чи вихідний.
Його не хвилює, що немає бажання його пускати на поріг – не те що розмовляти з ним. Він вимагає говорити російською, лишає болото на білому килимі, безлад на ліжку, увімкненого без дозволу комп’ютера, перелапані й засунуті недбало назад речі – йому не соромно за свій вуаєризм.
Власна оселя лишається згвалтованою – чужими ногами, руками, поглядами. Стіни стають ненадійними. Почуття захищеності вивітрюється, а страх (вони знову прийдуть!) змушує здригатися від звуку кожної автівки, що проїжджає повз.
Ось чому в холодному, неосвітленому й зневодненому Херсоні люди радіють визволенню. Оь чому всі вийшли вітати визволителів. Опинившись на вулиці, здивувались: нас таки багато, і ми витримали й дочекалися.
Цікаво, чи в Херсоні назвуть вулицю іменем Богдана Бандери, керівника місцевого підпілля ОУН, рідного брата Степана Бандери? Підпілля діяло дуже активно, зокрема збирало в Херсоні багатотисячні мітинги, щось це нагадує, чи не так?
Богдан Бандера загинув на Миколаївщигі, яка теж входила до його зони відповідальності, так що і в Миколаєві потрібна вулиця.
А ви про це знали?
Пропонують: перейменувати вул Суворова в вул. Дж. Горварда. Погджуюсь.
А пр. Ушакова пропоную перейменувати в проспект Перемоги. А вул. Потемкінську в вул 11 листопада. Буде дуже символічно. 11 листопада 2022 року день звільнення Херсону від російської спадщини.
Уроди з ранку луплять по місту. Поки сидиш вдома, ніби не дуже гучно і страшно, а як десь ходиш в дорозі і над головою як шарахне, то страшно, що капець. Були у дітей на домі в районі ХБК, там гупало то справа, то зліва, то спереду, то сзаду, то прямо ніби зверху розривається. Поїхали на риночок на Житлоселищі – теж бахкання наче зовсім поруч за сусіднім домом.
Я аж присідаю, а продавці на ринку уваги навіть не звертають. З,явились свіжі фрукти – банани, яблука, хурма. Таких при окупації не було, свіжі, якісні. Отакі новини. Є неперевірені поки данні, що на ХБК орки вчора намагались попасти по точках видачі води. Місцеві розповіли. Поки їхали по місту бачили багато точок, де люди набирають воду, деінде навіть у приватному секторі, мабуть у людей скважина є і генератор, винесли шланг на вулицю і черзі людей роздають воду. Не пропадем, тільки б тих придурків трохи відігнали від міста, щоб вони своїми гарматами до нас не діставали.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
