Херсон мовчить сьогодні.
Думаю про друзів і знайомих, сусідів, які там.
Вони чекають ЗСУ. Хтось тримав про запас згущенку, щоб зробити горішки і пригощати наших, хтось мріє, щоб зранку прокинутися і на мобільному - український зв'язок, хтось про каву на площі Свободи, а хтось приготував чаї на травах на гостину.
Вони надихали мене постійно, наші земляки, які лишалися так довго в окупації. Ніхто не знає, що кожного з нас чекає - бо війна. Але зараз дуже тривожно саме за них.
В Херсоні НЕ апокаліпсис!
Я розумію, що кожен, хто чекає зв'язку з рідними зараз хвилюється. Від учорашнього вечора в Херсоні немає стільникового зв'язку та домашнього інтернету. По всьому місту не має електрики та води.
Але це не означає, що треба впадати в панічні настрої, типу "все пропало, вони всі загинуть". Ні!!! Виживуть! І все буде добре! Відсутність зв'язку, води, електрики - це можна пережити.
В Херсоні частково працює громадський транспорт, продукти в магазинах є, але ті що потребують тримання в холодильнику скоро закінчаться.
10.11.2022 16:30
За відгуком херсонки: "дівчата роблять брови, сьогодні"!
Щодо військових: "не видно, щоб вони виводили війська. На вулицях їх повно. Багато в цивільному одязі"
Тож не чекайте звільнення Херсона вже завтра. Але і побережіть свої нерви. Вам ще додому повертатись ????
Тримайте ноги в теплі, а голову холодною)
Це можна читати вічно - «відсьогодні вся Миколаївська область знаходиться під контролем України!»
Куплю озонатор (це такий прилад, що вбиває плісняву, віруси і очищує повітря) і особисто продезинфікую ОДА, міскраду Херсона, щоб навіть жодної молекули "руzzкого духа" в моєму рідному місті не залишилось.
Що відбувається в Херсоні?
Місцеві кажуть, що місто виглядає спустошеним, самотнім, покинутим. Тут іще більше зросли ціни на харчі та пальне, зачиняються аптеки, кав’ярні, у магазинах не хочуть приймати рублі, а з інтернетом, мобільним зв’язком та електроенергією — постійні перебої.
На вулицях люди зустрічають новомобілізованих російських військових, після втечі окупаційної влади в обласній адміністрації гріються безхатьки, а російським воєнкорам ріжуть колеса.
Після останніх новин і заяв інформація про Херсон сприймається по особливому. Ми застигли в очікуванні чогось важливого і дещо непередбачуваного. З надією.
Ну чому, замість того, щоб запропонувати якісь притомні варіанти допомоги, нас продовжують массово лякати страшилками щодо подальшої долі Херсона і області?????? Як це можна пережити, якщо важко навіть нам, тим, хто на підконтрольній території???
Все просто, як білі або чорні двері.
ШойБу дав відмашку на відхід військ не для того, щоб ми повірили й раділи з того. А для «картинки» й формування бачення суто для ізольованої рфії та для тієї частки західної спільноти, яка не вникає в процеси й має певну втому , як вони кажуть, від України.
Орків у Херсоні не поменшало.
А навпаки. За ніч почали «розмножуватися» шляхами водними й неводними з Лівобережжя… розрідили їх ряди прицільно, але ж воно як пошесть ..все лізе й лізе…
Вірю в незламність духу херсонців!
Бо без світла, води, тепла, зв’язку та під постійною загрозою життю і в повній ізоляції від цивілізації - це жорстоке випробування!
Заміновано.
Мій маленький сад з яблунею
Що родила двічі на рік.
Сквер біля школи, яким гуляла у дитинстві.
Де бородаті чоловіки збирались
Щоб мінятись монетками, значками й листівками.
Лавку, де був перший поцілунок,
«Океан», де було перше пиво,
Роддом в якому волала 14 годин,
Стежка, якою мій син вчився ходити…
Заміновано.
Моє минуле заміновано…
Я не знаю коли пролунають ці вибухи.
Кого з рідних вони зачеплять,
Кого з друзів,
Кого з недругів,
Кого з колишніх
Або можливих майбутніх…
Заміновано.
Моє майбутнє заміновано.
Моя сучасність – невпевнений клаптик безпеки.
Балансую стоячі на одній нозі
Зробити крок страшно.
Бо ж вибухне…
????“Можна обняти, Господи!”
Ці кадри зі звільнених сіл на херсонському напрямку розчулять навіть найстійкіших. Місцеві так чекали на НАШИХ, і вони прийшли.
Тепер Снігурівка і ще кілька селищ на Півдні вільні.
Тэги: