Євгенія Весна
Усе життя саме до Скадовська привозили дітей на оздоровлення. А тепер окупанти посередині навчального року везуть українських дітей зі Скадовська в якусь глушину нібито на відпочинок. Щоб потім лікті не кусати, краще відмовитись від цієї “спокусливої” пропозиції. Відомо, що безплатний сир – у мишоловці. Руським треба генофонд відновлювати, мамелюків ростити, бо ж війна для них – мати рідна.
***
????Тим часом Стремоусов знов віщає із Херсона.
Каже, все спокійно, але жителям правобережжя потрібно виїжджати????
***
Дивлячись на те, як зростає сума, яку люди готові заплатити за виловленого живим стрєлкова, боюсь, його скоро відкличуть з фронту і заховають в найглухіший закапелок путінського бункера.
Бо за такі гроші шойга його сам привезе до лінії розмежування.
***
На жаль, не маю заощаджень, бо вже давно їх передав на ЗСУ… Напевно, буду на фронті робити все, щоб ми захопили Гіркіна, безкоштовно…
***
Сьогодні подруга писала про те, що в Маріуполі росія вбила 100 тисяч цивільних. Ми часто говоримо про те, що щось здобуваємо ціною крови. Отже яка ця ціна?
В організмі людини приблизно 5 літрів крові. Якщо вибито 100 тисяч людей, то це пів мільйона літрів крові. Ні, справа не в літрах крові. А в тому, що це колосальна ціна, яку платить Україна на право на існування. Це ціна, яку платить Україна за спокій Європи.
Пів мільйона літрів крові лише в Маріуполі.
***
Вчора проїхався містом. На вєліку. Пустка. Крім ринку. Вулиці пусті, парки пусті, картинка гнітюча. Хочу, щоб в Херсон повернувся настрій.
***
“Mисс мечта”… Конкурс краси в окупованій Каховці. Одна із учасниць вийшла на сцену в сукні з… пропагандистських газет. Скільки номерів агітки “Наша Каховка” пішло на вбрання для дівчини, невідомо. Але те, що газетка окупантів в кращому випадку годиться для бутафорського костюму, тішить. Читати це лайно сенсу немає.
***
Жінку, яку розшукували родичі, знайшли мертвою.
У Скадовську задушили жінку. Кілька днів тому у подружньої пари вдень стався інцидент з патрульним. У них відібрали документи і хотіли відвезти до поліції. Але небайдужі люди підняли шум і відпустили подружжя. Увечері прийшли до них додому, провели обшук, викрали велосипеди та автомобіль. Подружжя доставили до відділку поліції. Родичі намагалися щось дізнатися, недаремно. Єдине, що за них вчора пропонували викуп.
Сьогодні родичі дізналися, що жінку задушили.
***
Херсон. Вчерашний вечер в пустынном порту…
Жужжащие пчелы и осы…. Воркующие голуби….
Собаки нашей не было. Прошли по всему маршруту, где встречали раньше – не нашли. И сейчас, пса нет. Не знаем что и думать. Хочется верить, что с ним все хорошо… Как с той собакой, которая живет теперь у моих детей. К коту по имени Декстер прибавилась собака, которую назвали Дебора. Умная, воспитанная собака приблудилась к дочке. Прогнать не смогли, теперь будет наша. Дали, конечно, объявление. Но не думаю, что найдутся хозяева.. Сколько животных бросили выехавшие хозяева? Сотни… Тысячи… Конечно,идет война, людям сложно…. Но как можно бросить того, кто тебе поверил??? Хотя… О чём это я…
Сегодня был день встреч…. Завтрак с родными, ланч с другом, которого не видела с начала войны и полдник с друзьями дочери… И вот теперь с подружкой пришли по традиции к птицам…. А собаки все нет. Пишу и смотрю по сторонам, а вдруг прибежит наш ушастый пес….
Солнечный теплый вечер… Спокойный величественный Днепр и голубое чистое небо.
Очень жду, когда и землю очистят…
Марина Поліщук
Ян Ярчук
