День 225. 6 жовтня. Що обговорюють херсонці в соцмережах

Сьогодні з цікавістю ознайомилась у Базі з переліком 12 ̶д̶р̶у̶з̶і̶в̶ ̶О̶у̶ш̶е̶н̶а̶ ̶ ̶а̶п̶о̶с̶т̶о̶л̶і̶в̶ ̶С̶т̶р̶е̶м̶о̶у̶с̶о̶в̶а̶ ̶к̶о̶л̶и̶ш̶н̶і̶х̶ ̶к̶о̶л̶е̶г̶ колаборантів так званого “ХТУ”.
Ну що можу сказати, як людина яку з універом пов’язували пару десятків років?
Пару прізвищ мені не знайомі (швидше за все, в обличчя знаю людей, але близько не перетиналися). Дехто не здивував, завжди знала, що людина – ̶т̶а̶к̶ ̶с̶о̶б̶і̶,̶ ̶м̶’̶я̶к̶о̶ ̶к̶а̶ж̶у̶ч̶и̶ лайно, будемо називати речі своїми іменами. Дехто розчарував, не думала, що любов до ̶р̶у̶с̶ь̶к̶о̶г̶о̶ ̶м̶і̶р̶у̶ грошей і теплих крісел настільки велика.
Зітхнула з полегшенням, що деяких прізвищ там немає.

***
поспілкувалася з двома херсонськими десятирічками. живуть на Таврику.
зараз в Одесі.
до війни розмовляли російською. тепер – відчайдушно намагаються українською.
– а чому так?
– бо російська – то мова наших ворогів
– чому Україна має бути в ЄС?
– бо ми – вільні…
– які державні символи ви знаєте?
– Тризуб. його якщо на букви розкласти, то вийде – воля
– яка ваша улюблена страва?
– борщ і сало. а ще – вареники
– а яку музику ви слухаєте?
– Доброго вечора, ми з України
як тобі таке голосуваня, Ілон Маск?

***
Бурят Ельдар вперше в житті побачив арахіс у хрусткій скоринці. Довго питався у херсонців що це таке, і як його їсти. Коли побачив курей-гриль, то для нього це був верх відкриття. Але найдраматичніший момент – це коли бурят радів, що вперше в житті скуштує “воду с газиками”. Якщо б мені це хтось розповів, я б не повірив, але то є правда. Що ж відбувається в їх голові, коли вони грабують будинки херсонців, виносячи звідти телевізори, електрочайники та унітази.
На липневому фото бурят Ельдар, який працює на “груз 200” та лопатою щодня закидує своїх побратимів у мішки, а в коротких перервах між цим приїжджає на екскурсії до магазинів.
Дєбіли

***
Виявилося, що розповіді про звірства нацистів у Другій світовій москалі сприймали як підручник.

***
Прочитав в НВ, ніби гауляйтери на Херсонщині не панікують.
Насправді у них там вкрай гнітючі настрої, і вже далеко не перший день. І спостерігати за цим одне задоволення)
Нагадаю тільки, що 1 і 2 жовтня всі гауляйтери масово потікали з Новоолександрівськоі громади Бериславського району. Цікаво, що у них пішло не так? 🙂

***
Нова Пошта і Укрпошта так змагаються між собою, хто перший заїде в деокуповане місто, що одного разу приїдуть туди раніше за ЗСУ.

***
…і тут, до мене приходить розуміння, що у звільнених селах та містах України – спочатку з нами говорять живі…, а потім і мертві…
Усі вони розкажуть багато. Одні – сльозами., інші – мовчазно…, але викажуть усе, що хотіли би сказати без слів.