Понеділок - буває теж хорошим днем. Пишуть, що сальдо всьо. Земелька скловатою.
У нас тут зараз період хороших поганих новин: наші так близько, але смертей так багато... Ти то плачеш, то смієшся, й весь тремтиш, мов струна. І навіть коли об'єми тулуба далекі від струнних (я, приміром, на цілу канатну дорогу тягну), - все одно тремтиш.
І от у такому стані сміху-плачу-тремтіння- чекання пішла я в центр Херсона на закупи по карточці. Бо ЗП прийшла, рильно-мильне закінчилося, а готівки - йок.
От і йду в надії на прогрес. Мицця хочецця...
Та день виявився не мій. Там термінал зняли, там зняли, там буде за тиждень, але вже від "большого брата", а там і за два... Знайшла одну крамничку - порожнісінька, ні жодного покупця. Термінал у ній є, але "у нас только в рублях". Ну й їжте свої жданики в очікуванні рубльових міліонерів. А ми з моєю ощадівською картою підем додому, горді, незаймані та немиті. Щоправда, настрій став ще сумніший, ніж був зранку.
На звільнених територіях люди зустрічають не конкретно ЗСУ, а Україну, яку ЗСУ уособлює.
Тобто виявилось, що простой человек знов помилився зі своїм життєвим девізом - "а что мне єта страна дала?!".
Виявилось достатньо, щоб вона просто була.
Дуже сподіваюсь, що це розуміння перетворить населення на громадян.
Але шкода, що це доходить через кров, а не мозок...
Это ж как Херсону должно уже, наконец-то, повезти, чтобы компенсировать все предыдущие наши невезения
И финансировали нас всегда из государственного бюджета по принципу: "Нате вам, шо от других осталось", и губернаторов назначали по принципу: "На тобі, Боже, шо нікому не гоже", и силовиков назначали из калированных предателей, и в нардепы от Херсонщины приглашали такое..., шо стыдно вспомнить, и оборонять нас 24.02 не стали, и ни одного гуманитарного коридора за шесть с половиной месяцев не организовали, и использовали нас в качестве прикрытия основного направления контрнаступления.
Ми це все витримали, пережили і навіть нікого з винних не втопили у Дніпрі, поки що.
Але нам здається, що вже харе, чи - іншими словами - досить нами нехтувати. Ми ж не залізні. Давайте вже нам купу везіння і уваги, бо ми можемо і образитись.
2 різні світи…
Хтось сидить в окопі і їсть сухий пайок, або не їсть по декілька днів….а хтось переживає, що пиво «Соrona” по 49 гривень.
Хтось лежишь поранений в лікарні без ноги і мириться з тим, як далі жити…а хтось злий на те, що його не випускають з країни, адже так хочеться відпочити на all-inclusion, бо так «устал от вайни».
Хтось збирає гроші на військову форму, аптечку, взуття для хлопця, що йде в армію, всім селом…а хтось незадоволений, що не працює McDonald’s, адже так хочеться чізбургера.
Хтось мріє поспати без звуків обстрілів і не в окопі, щоб вже життя не боятися грому та блискавки…а хтось обурений, що комендантська година з 23:00.
Хтось помре на полі бою і його тіло витягнуть лише через декілька днів, поховають і забудуть…а хтось скаже: « Я ево туди не пасилал…»
Хтось отримує гроші, боронячи свою країну, і всі відсилає батькам, дружині, дітям, кожен день резикуючи своїм життям…а хтось: «Канєчна, ім па сто тисяч платят!»
Хтось хоче пити…а хтось: «А чому кола не холодна?»…
2 різні світи…різні. Але війна одна, одна для цих різних світів. І виграти її можна лише тоді, коли не буде цієї прірви. Перемогти можна лише разом!
Наконец хорошие новости в последние дни. Вот и референдумы поставлены на стоп. И как же кремлеботов подбрасывает на сковородке, приятно посмотреть. Не вижу повода не выпить. За победу здравого смысла.
«…российские власти отложили на неопределенный срок проведение референдумов о «присоединении к России» самопровозглашенных ЛНР и ДНР, а также оккупированных территорий украинских областей — Запорожской, Харьковской и Херсонской (в каждой из них российские власти ранее сформировали так называемую военно-гражданскую администрацию)…»
"Ви досі думаєте, що ми «адін народ»?
Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок?
Ви справді так нічого й не зрозуміли?
Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми?
Читайте по губах:
Без газу чи без вас? Без вас.
Без світла чи без вас? Без вас.
Без води чи без вас? Без вас.
Без їжі чи без вас? Без вас.
Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство».
Але історія все розставить по місцях.
І ми будемо з газом, світлом, водою та їжею.. і БЕЗ вас!"
Ці кончені не втримались і таки вирубили електрику в кількох областях. Молодці, що не втримались. Ми тепер точно маємо шанс підготуватись до подібного масового удару, коли стане холодно. Інакше б було б як із 24.02 - не вірили б у таку ницість. Тепер сподіваюсь у таку підлість повірять більшість. Отже: реле відсікання, акумулятори і перетворювачі електрики, генератори, механічні насоси для води, очищені криниці, ємності для води, сонячні панелі і бази в селах, для тих, хто може - це наші завдання на вересень.
Два дедка курят и делятся лайфхаками. – Хорошо када выборы – постоянно бумага есь. У меня так – Наднепрянку я беру на растопку, а Комсомолка у меня на подтирку идет, особенно те страницы, шо с портретами. – Двойное удовольствие. – Ага, и экономия ????
Тэги: