То, что женщины всё-таки нужны в нашей жизни, стало очевидным только после того, как они все эвакуировались ????.
Это очередной жёсткий урок войны. Уроков уже много самых разнообразных, но этот - достаточно болезненный и убедительный. Он - как расплата за традицинно-легкомысленное и снисходительное отношение мужчин к женщинам вообще. Причём, ко всем - начиная от внучки и заканчивая не внучкой. Оказалось, что энергия, получаемая от общения с женщинами - хоть дома, хоть на тренингах, хоть за чашкой кофе - это абсолютно необходимая субстанция, без которой чувствуешь себя одиноким псом, которому незачем даже бриться.
Только их мягкое "инь", смягчающее наше жёсткое "ян", позволяет достичь гармонии и получать удовольствие от жизни. Они - таки наше вдохновение ????.
Але ж козаки не плачуть, вони роблять свою справу і чекають на повернення своїх онучок і не онучок. Бережіть себе, наші "Інь" ????
Щоразу, коли орки намагаються переправитися Дніпром на Херсонщині, вони моляться, щоб у цей момент не прилетіло.
Краще б молилися, щоб їм усім скомандували зібратися і звалити з нашої землі, поки ще є така можливість.
Звертаюсь зараз до всіх совкодрочерів нашого селища, ті котрі малюють в себе на воротах Zки, підгодовують руzzких,здають наших. Здають наших трошників,сім'ї військових котрі зараз на фронті. Ви що думаєте, що це все на довго? Чи вважаєте, коли вони будуть драпать, то вас з собою заберуть? Пам'ятайте, тварі, ми повернемось і тоді ви почуєте дуже чудові слова в свій адрес: Доброго вечора ми з України!
Згадалось, як майже рік тому в Херсоні на вулиці Суворова створили мурал, присвячений Андрію Скрябіну (Кузьмі). Перебуваючи в окупації, я не виходила в центр, не гуляла вулицями, не фоткали нові цікаві сторінки свого міста???? Та що говорити, я майже не заходила у Фейсбук, бо ловила wi-fi де тільки могла: в кафешках, поза будинком у сусідів,
Але я вірю, що повернусь до звільненого Херсона, і знову буду гуляти вулицями вільно і фоткати цікаві моменти. Я знаю, що треба буде ще багато зробити, щоб привести місто до нормального стану. Але херсонці-велика сила. Ми це зробимо. До зустрічі у звільненому Херсоні!
коли я бачу обличчя дітей, які пішли до відкритих росіянами шкіл, то у мене одна думка - якщо це не діти родин, що виїдуть, то на цих фото і відео треба буде обличчя замальовувати навіки.
Херсонські кавуни. Балаклєя та захопи Ізюм по дорозі. Та ще купа різних жартів та мемчіків, що літають зараз мережею.
Я не засуджую. Розумію, що суспільству потрібна надія та перемога. Потрібна віра, що все йде за планом.
І мабуть так і є. І я певен у нашій перемозі на сто відсотків. Як військовий, що знаходиться у вирі подій певен. Незважаючи на всі наші втрати певен.
Ми всі зараз тут лише гвинтики цієї велетенської м'ясорубки, що перемелює і чужих і своїх во славу нашої перемоги. Нашої неминучої перемоги.
Але як же ріжуть кожен раз по живому ці жарти та крівляння.
Вітя. Надійний та безвідмовний, як найкраща військова зброя. Доброзичливий та спокійний. Завжди, завжди усміхнений. Якийсь сонячний. Не дарма рудий. І це все у свої п'ятдесят з чимось років.
Вітя хребет цієї війни. Середньостатистична армія саме така.
Ти прийняв свій перший бій сміливо. Стоячи за кулеметом. Обличчям до ворога. Ти загинув миттєво. Тобі просто вимкнули світло. Ти точно не встиг нічого зрозуміти та відчути. Я знаю. Я був поруч та все бачив. Спи.
Ваня. Високий, вродливий, розумний, молодий - двадцять вісім років. Виглядає молодше. Набагато.
Може завдяки нереальній доброзичливості та спокою. А може через якусь дитячу безпосередність та наївність. Як ти це зберіг до цього віку? Я незнаю.
Вдома чекає молода дружина та піврічна дитина.
Ти "піджак", як іноді таких як ти зневажливо називають "кадрові". Це не завадило тобі бути в усіх найважчих піз₽&рєзах разом зі своїм взводом.
Авіаудар. Тебе привезли на кірпіч коли ми чекали там сигналу на виїзд. Я не повірив, що ти мертвий. Ти наче просто спав. Але лікар підтвердив. Шия. Не витримала. Спи.
Командир. Мені завжди везло і везе на людей навколо.
Але вас мені точно послала доля. Щоб я побачив приклад реального лідера та справжнього воїна.
Я не зустрічав до вас ніколи настільки розумного, харизматичного, сильного та вольового командира.
Ви дали набагато більше, ніж просто поглибили абсолютно всі знання у нашій військовій справі. Ви не просто створили та спаяли наш другий взвод. Ви дали приклад на все життя. Нам усім.
Ви пішли далі - та так само створили та навчили свою роту.
Взвод був вже просто не ваш рівень. І я певен, що так само стали прикладом для них. Для нового колективу.
Стрілецький бій у безіменній посадці. Штурм. Куля. Спить.
Це все була лише малесенька доля відсотка ціни всіх ціх дотепних жартів.
Лише за останні дні.
Лише дуже поруч.
Просто хочу, щоб ви це знали та пам'ятали.
Нова Каховка перетворюється на новий Маріуполь - російські окупанти роблять все, щоб зруйнувати місто.
Останні руйнації: будинок в центральній частині міста, вулиця Дружби і пожежа в гаражному кооперативі «Мотор».
????У Херсоні замість zток з'явилися vетки. На території України російські війська використовують чотири мітки: Z, V, трикутник та коло. Що вони позначають достеменно невідомо.
Щоправда, мережею «гуляє» таке трактування літер: латинська буква Z означає "За перемогу", а буква V – "Сила V правді" та "Завдання буде виконано".
Але найбільш ймовірне інше - подібні позначки мають значення лише для самих військових рф для ідентифікації. Жодних зашифрованих послань ці знаки не містять.
Тож можна припустити, що військові, які захоплювали Херсон, або втекли, або їх вже знищено. І тепер у місті ховаються інші російські угруповання. І вони вже не сподіваються на "перемогу".