Набридло посміхатися і робити вигляд, що ми тримаємось.
Комусь здається, що українці живуть нормальним життям...
Кожен із нас мертвий - хтось вигорів всередині, хтось загинув по-справжньому...
Біль мами та батька, улюблений, а зачасту єдинний син котрих віддав життя за свою країну...
Біль молодесенької вдови, котру ніколи не обнімуть руки коханного ...
Біль діточок, котрі ніколи не відчують батьківськеу підтримку, не відчують сильне надійне батьківське пличе...
Оце дійсно ЗА ЩО ???
Зламані долі, нездійсненні плани та мрії, яким не судилося ніколи здійснитися...
Так, ми існуємо. Ходимо на роботу (хто її щемає), в магазини і навіть зустрічаємось із друзями, з тими, хто поки , що не на війні...
І не знаємо, скільки нам того життя залишилося.
Ти не знаєш, чи матимеш можливість проснутися зранку.
Ти не знаєш чи повернешся з роботи, чи з магазину.
І чи буде, взагалі куди повертатися.
Чи буде ще наступний дзвінок від сина та коханного...
на скільки ще збільшиться список тих янголів, які більше ніколи не зателефонують...
Світе, почуй нас! Зроби щось! Не забувай, що в цей момент поруч із тобою гинуть невинні діти, гинуть невинні люди!
Ми просто ХОЧЕМО ЖИТИ!
Сьогодні знову сказали, що ми "Понаехали". Більше за все мені боляче це чути. Я не хотіла їхати зі свого дому з одною сумкой речей. Я не хотіла їхати з міста. Мене змусили та я морально не могла витримати те, що було в окупації. Я не можу жалітися, бо є ті, кому гірше за нас, але я прошу людей, не принижуйте переселенців, те що у нас на душі неможливо передати ????????????
Жизнь обнулилась, кто то уехал и ещё сам не знает, что навсегда…
Кто то остался и ждёт чуда, не зная, что все будет не так как он рисует себе в картинках…
Кто то вернётся и начнёт все сначала…
Прежней жизни больше нет, но жизнь есть и все будет! Не так- значит по другому, но всё равно будет!!!
И сейчас самое главное быть готовым принимать новую реальность и не сопротивляться ей. Быть гибким и идти вперёд, впереди дверь в неизвестность, которую каждому необходимо открыть… и войти самостоятельно!
Страшно?
Но это новая дорога в жизнь!
Сейчас от каждого из нас требуется только одно - идти вперёд и не останавливаться, потому что остановка - это шаг в депрессию и апатию, это шаг навстречу смерти… Вытаскиваем себя и идём жить!!!
Потому что мирная жизнь и любовь будет. Все еще будет!
Никак не могу принять мирную жизнь. Люди ходя в магазинах скупляются, кофе пьют, гуляют, в бары и клубы ходят.
В это время кто-то умирает в окопе, кого-то прямо сейчас до смерти запытают в подвалах Херсона. Я честно не представляю себе, что можно отдыхать или тусить где-то. Это уже ПТСР или меня ещё больше догонит?
Вчора в Генічеську поховали дівчинку, яка приїхала з табору з Адигеї, і десь через пів дня померла. Дитині було погано всю дорогу, її не завезли в лікарню ні в Сімферополі ніде... А дотягнули додому, а там вже ніхто не зміг врятувати.. Дітей туди їздило дуже багато...
Глядя, как ловко "переобуваются" некоторые бывшие коллеги, вспоминаю когда-то встретившуюся истину: люди, которые считают, что деньги могут всё, обычно и сами готовы на всё: за деньги! В отношении большинства "переобувшихся" слышу: ожидаемо или не удивлены... то есть их непорядочность "считывалась" и раньше... но на это закрывали глаза, а не надо было...
Не можна зпциклюватись тільки на війні постійно. Це знищує зсередини і дуже важко потім вийти з цього стану. Повірте, люди не забули і не забудуть. Ресторани, шашлики, посиденькі - це потрібно кожному, щоб не зійти з розуму. Я відволікаюсь навіть тим, що просто дивлюсь кіно, інакше не зможу жити далі. До того ж, кожен похід до кафе - це податки, які так само допомагають і армії, і населенню (принаймні маю надію, що це так насправді). Спробуйте через силу зустрітись з друзями, близькими і не говорити про війну. Для Вас це буде перезавантаження і з'явиться більше сил для боротьби далі.
в июле выехала с сыночком с Херсона ещё не отпускает но точно могу сказать, что лучше чем в первые недели....
ходишь как зомби, ты знаешь что тебе делать и ради ребёнка приходится, но в нутри пустота.
Днями отримали жахливу інформацію: в школах Херсонщини будуть жити військові рф, а в цей час буде проходити навчальний процес. На перших поверхах солдати, а на верхніх біти булуть навчатись… Все робиться через страхи обстрілів ЗСУ.
І от отримали підтвердження, хоча окупант зоває це під красиве формулювання:
"В школах ЛНР, ДНР и на освобожденных территориях будет вооруженная охрана
Президент РФ Владимир Путин поручил обеспечить вооруженную охрану в школах ДНР, ЛНР и на освобождаемых территориях Херсонской, Запорожской и Харьковской областей с 1 сентября, сообщил первый заместитель руководителя администрации президента РФ Сергей Кириенко."
Тэги: