Стела антонівського мосту пов‘язує моє дитинство та багатьох дітей - мешканців Антонівки. Кожне літо ми плавали під самим мостом та пригали зі сваїв. Ввечері збирались та дивились на дивовижний закат сонця… Віримо що Херсонщину буде звільнено!!!
Тим, хто опинився по різні сторони Дніпра - триматися РАЗОМ! МИ НЕВІДДІЛЬНІ!!! Перемога складається не з одного кроку, а з багатьох! Тому крокуємо до ПЕРЕМОГИ! Так, важко... так, вже потроху звикаєм жити у новій реальності... так, тепер буде ще важче! АЛЕ!!! Не потрібно забувати, хто розв'язав цю війну!!!! Завдяки кому ми не можемо побачити своїх рідних, які виїхали! Завдяки кому переселенці сумують за своїми домівками! Завдяки кому українці втратили дім, родину, країну??? Я вже мовчу про людські втрати! Це взагалі не обговорюється!
Все це звичайно надихає, але, яка мета? що далі? І коли? І як зараз підскочать ціни на городину? І як нам далі виживати? І куди ховатися жителям Антонівки, Східного, та, і невідомо ж, де і коли рвоне знову...
Люди, ви хоч вирішить для себе, чого хочете. Такі незрозумілі питання ставите. Ви до кінця розумієте, що таке визволення такої великої території і стан ворога, який розуміє, що вони в...... Я бажаю нам перемоги з найменшими втратами. Хай Бог береже життя кожного мешканця Херсона та області, кожного солдатика. Підтримуємо один одного!
Я дивлюся, що свіжі новини легко підхоплюють ті, кого в Херсоні нема. Бо ми задовбались, коли видають бажане за дійсне. Бо якщо те, що пишуть, відповідає дійсності, то ок. А як ні, то знов і знов переконуємось, що біганина наввипередки - хто швидше шось напише - хайп ні про що. Бо тим, хто пише, пофіг на результат, аби швидше. Знову ллється блювотний пафос с усіх боків з емоційно забарвленими формулюваннями. Коли ж вже усвідомлять, що нам треба інфа, а не інтерпретація? "Не заважайте, шо ви тікаєте... Тікайте, бо капєц... Запасіться, бо вже... Всьо поламалась, а нє... оно машини їдуть... От тепер всьо... А нє... Лагодять... Не беріть, бо ай-ай-ай... Короче, беріть, бо цей во... Ігноруйте! А нє... Нічого вам за це не буде..." Фубля. Просто кажіть, що є, а ми вже вирішимо, що робити, судячи з того, хто що може зробити. Відповідайте за слова, бо вброси їжте самі. Не треба нам підказувати, як реагувати. Просто. Інфу. Просто!
Те, що нам співчувають, то це пусті слова, які звучать із мирних місць. Нехай посидять під обстрілами та без грошей, а дитині не скажеш, що я чесно працювала і не мала можливості виїхати. Скажете волонтери!? То їх одиниці! Щоб виїхати в Миколаїв так було до 10000 грн з однієї людини. В Херсоні залишилось тисячі людей, а ще добавились люди втікачі з Херсонської області, де вщент порозбивали села. Ніхто і не подумав, щоб людям дали зелені коридори, начхати їм!!!
Пишу, аби не забути, точніше не забувати про ті приниження, які нам - херсонцям - доводиться переживати щодня. І ці знущання з боку окупаційної влади, з кожним днем стають все болючіші, все страшніше.
Вчора у новинах прочитав (інтернет ще був), що окупанти почали полювання на торгові точки, в яких можна розрахуватись українською банківською карткою, а також на "мінял", що проводили переведення коштів з картки в готівку. Ця сфера діяльності останнім часом набула широкого розповсюдження. У залежності від нахабності "міняли" відсоток за операцію брали від 0 до 20. Тобто іноді людям, щоб отримати своїх кровних 1000 гривень, треба було віддати 200 грн "мінялі".
І от сьогодні вирішили піти на Житлоселище, де ми зазвичай купували молочні і м'ясні продукти через банківський термінал. Я хоч і морально готувався до цього, але ледь витримав. Так, термінали не працюють ніде, взагалі. У торгових точках стало значно менше людей, бо готівки немає вже давно. Але і це ще не все. У деяких магазинах, в тому числі у широко розповсюдженій херсонській мережі, ціни вказують лише в рублях, а на вході висить оголошення, що можна розрахуватись гривнею у перерахунку 1:1,5.
Крокуючи повз торговців, око вихоплює цінники. "Самогон, харошій - 80 грн поллитра", "зубна паста Аквафреш 100 мл - 140 грн", "мило туалетне "Ягодное" - 35 грн", "Самогон", "Водочка", "Арбуз - 6 грн", "Домашняя водка как для себя - 100 грн бутилка", "Мясо", "Самогон", "Масло", "самогон", "Молоко"... і це все на пекучому сонці, вітер ганяє пилюку і температура під 40 градусів.
Раптом дивлюсь, відкрите відділення Укрпошти, якісь люди в середині. Що там коїться, уточнювати не стали. Але сам факт пригнічує ще більше... (Нагадаю, Укрпошта в Херсоні не працює з 30 червня).
Купили борошна, бо хз, що буде завтра. Кажуть, наче з 1 серпня заборонять гривню остаточно. Ще взяли "Львівські дріжджі", запорізької олії і ще трошки дрібничок, а от яйця довелось купувати з самої Чувашії, ближче мабуть не було. Ну, і на останок, вибрали кавунчик. Бо, по-перше, що за Херсон без кавунчика, а по-друге, може другої нагоди вже не буде.
Повернулись додому, настрій зіпсований вкрай. Електрика, вода та газ ще є, але попереджують, що з 1 серпня оплачувати все це потрібно буде окупантам і виключно рублями.
Вибачте за мій песимізм, але в голові лише одне питання - як жити і що робити далі?
P.S. Я дуже хочу жити в українському Херсоні, це моя земля, моя Батьківщина, тут жили мої пращури і кращого місця я собі навряд десь у світі знайду. Втім і жити таким чином, як зараз вже не вистачає сил ні фізичних, ні моральних. І судячи з усього, далі буде ще складніше і гірше.
Що особисто мені не вистачало в тих перемовинах щодо зерна - це гуманітарних вимог України.
Весь світ чекає подолання загрози голоду в бідних країнах?
Добре. Давайте поговоримо про гуманітарні проблеми громадян України.
Й тут були б доречні наступні вимоги в обмін на українське зерно:
1. Пункти випуску біженців з окупованих територій.
Допуску міжнародних сил для забезпечення прав людини біженців до пункту пропуску у Василівці, відкриття ще одного пункту пропуску та збільшення пропуску тих, хто хоче евакуюватися.
2. Гуманітарні коридори для допомоги постраждалим на окупованих територій з боку України та ООН.
3. Доля цивільних, які утримуються окупантами та нещадно утискаються. Про тортури, свавілля, порушення всіх прав людини - про це говорять всі, крім держави Україна. Треба докладати зусилля, щоб рятувати цивільних громадян, яких викрадають та піддають тортурам окупанти.
Ви виходити говорити про зерно для голодуючих бідного світу? Говорить й про гуманітарні проблеми громадян України на окупованих територіях.
Щойно розповіли з одного села в Бериславському районі. Роздають гроші людям окупанти: по 5000 гривень на руки. Не рублями, замість 10000 руб (з курсом, який в області встановили вони ж 1.5 руб за 1 гривну). Таким чином крадуть в людей по 1800 грн, які можна було отримати при обміні.
Звісно, взамін беруть дані паспортів, пенсійних, коди.
Що цікаво, першими в чергу стоять багаті селяни, фермери, просто люди плюються вже більше на наших хапуг. Деякі думають, що то пенсії, і дякують на камери (бо в гривнях, думали, що нарешті готівку привезли). Деякі чують, що то не пенсії, і просто розвертаються і йдуть.
Ось такий балаган.
З одного боку, добре, що в гривні, готівка вже майже вимита в селах. З іншого, це тому, що самі наживаються на кожній виданій подачці на 50 доларів.