Ян Ярчук
Колись тут було велелюдно, ця лавка ніколи не була порожньою, звідси линув сміх і запах духмяної кави, лунала музика. Знаю, бо жив тут понад рік, у будинку навпроти цієї лавки, на третьому поверсі. Навіть очі заплющувати не треба, щоб побачити картини з минулого життя. Мирного життя. Тепер тут пустка. І листи ОСБ замість скла на вікнах. Але, як написано на внутрішній частині перстня Соломона – І ЦЕ ТАКОЖ ПРОЙДЕ…
***
Точно знаю що не можна зневіритись.
Ну…це не допоможе.. тільки гірше буде морально.
Точно знаю що мерзнути ми перестанемо…бо весна ж таки прийде. І це ж позитив! Чи нє?
Навіть боюсь уявляти як там нашим в окопах….
Інакше не буде сил.
Але ! Точно знаю що без нашої підтримки точно було б “штики у землю і додому”.
Ми повинні вистояти!!!
І ми вистоїмо!
***
Нацполіція та СБУ повідомили гауляйтеру Сальдо про підозру за створення «батальйону імені Маргєлова».
Колись в Херсоні вони памʼятник встановлювали та всіляко популяризували.
***
Постійні обстріли, дронові атаки, Херсон затягнутий антидроновими сітками. Сотні постраждалих від російського терору щомісяця. Ворог цілить по медзакладах, де перебувають херсонці, яких поранили окупанти.
Але, попри війну та постійну небезпеку, Херсон стоїть, а містяни намагаються жити та відволікатися від обстрілів у безпечних локаціях.
***
Коли на вулиці мого міста повернуться ліхтарі, я, мабуть, плакатиму.
Херсон увечері темний та пустий.
Люблю моє місто, моє.
***
Діти, які поїхали в європейську евакуацію у віці 2-3 років, в цьому році пішли/підуть в перший клас.
частина з них не бачила кирилиці, живе з новим європейським татом, і майже не пам’ятає Україну.
Марина Поліщук
