Гарночку, рідні! У напрямі Чернобаївки щось горить. Пропагандисти по раша ТВ розказують, що то комиш горить. Тільки не пояснюють, чому він весь час вибухає))
- От мені цікаво, яка мотивація до співпраці з окупантами у херсонських колаборантів? От Сальдо, наприклад?
- А яка може бути мотивація у людини з таким прізвищем? Тільки гроші!
Хочу написати цей пост, для тих, хто нагло і відверто хизуються відпочинком на озерах, природі, гучною музикою і т.д. Ви придивіться в ті невиспані і змучені очі, які щодня і щоночі бачать смерть! Ви гляньте на обличчя, яке втомлене від недосипання.
Вони захищають ваші сраки, які спокійно відпочивають вдома з сім’ями, а їм, нашим Воїнам, хоча би побачити батьків, жінку з дитиною...
Я не бажаю нікому війни в домі, але майте совість і повагу до батьків, чиї діти на Війні; жінок, чиї чоловіки на Війні; діточок, які так чекають татка додому!
Похизуйтеся краще допомогою ЗСУ, аніж чудовим відпочинком, від якого рвете серце тим, хто чекає і віддає ОСТАННЄ, щоб допомогти своїм Героям!
Все частіше люди запитують, чого з Херсонщини так мало виіжджає людей? Хіба в окупації їм добре, чи вони чекали і радіють?
Відповідь - виіхати дуже важко. Офіційних гуманітарних коридорів не було і немає досі. Кожен, хто намагається евакуюватись, дуже ризикує. Черги із запису на виїзд до волонтерів нараховують десятки тисяч бажаючих. Грошей у людей нема, від слова зовсім, бо втрачено роботу, відповідно і дохід. А ще є непереборні обставини. І ось один з прикладів, текст скопійовано і розміщено тут з дозволу добре знайомої мені людини, яка його і написала.
Війна внесла свої корективи в життя усіх. Не обійшла і мою родину. Ми не змогли покинути окуповану територію, і наші можливості не залежали від бажання. Чоловік з інвалідністю 2 групи, потребує постійної сторонньої допомоги і може пересуватися в авто виключно у лежачому положенні. Так як свого автотранспотру ми не маємо, то питання відпало само собою.
І ще батьки. Вони проживали у Бериславському районі, селі Калинівське. Цей населений пункт став і продовжує перебувати чи не найбільш постраждалим у нашій області. 28 березня батьків контузило у підвалі. З цього ж дня і досьогодні село без електроенергії, води. Село негазифіковане, тому навіть їсти приготувати там - це велика проблема. 23 травня помер папа, на поховання ні мене, ні брата не пустили з міста. Тому було прикладено максимум зусиль і маму перевезли до міста. Вона проживає зі мною і чоловіком. З березня батьки перестали отримувати пенсію, так як банківською картою не користувалися. 17.06 внаслідок обстрілів та бомбардувань у селі постраждала хата батьків. Зі слів людей, що залишаються там, вона не є придатною для житла.
З травня не отримує через укрпошту пенсію і чоловік. Я виконую роботу, яку наразі можу знайти.
Тож вважаю, що треба продовжити підтримку тих, хто залишається в окупації і не розводити ідіотні філософії, що всі, хто там, то колаборанти.
Все більше родин з сільської місцевості покидають рідний край. Російські військові, які окупували Херсонщину, знищують інфраструктуру населених пунктів повністю. Так в одному прифронтовому селі господар випустив 70 свиней на волю, аби вони не загинули на фермі. Люди рятуючись від обстрілів, змушені покинути тварин. Ось такі оголошення не рідкість в соцмережах!
Два дні довелось трохи поїздити містом.
Аж настрій піднявся.
Спочатку возила кішку до ветеринара. Таксист - не просто наш, а ще й волонтер)))
У ветеринара в кабінеті біля умивальника висять два рушнички поруч - жовтенький та блакитний)
Заїхали до випадкових людей по справах, а в них вся квартира в дитячих малюнках - наші прапорці та "правильні" військові сюжети.
Вчора знову цукерок наших купила. Несу урочисто коробочку, назустріч чоловік. І голосно так на всю вулицю " Які цукерки чудові. Не рашиське гівно". Саме так - українськлю голосно!
Потім замість маршрутки під'їхала на приміському автобусі. Так взагалі - як знову на наш мітинг потрапила.
Уголос весь автобус кляне русню та сепарів, чекає ЗСУ. Українською! І ніхто нічого не боїться!
І ще повно маленьких епізодів - хтось щось сказав, написи на стінах, черги саме за нашим, українським, прапорець у вікні, наше радіо або телемарафон з вікна досить гучно.
А ще я звернула увагу на ту хрєнь, яку вони на бігборди понатицяли. Так от - гімно їхні дізайнери. Якесь воне все тмяне та нецікаве.
Отсутствие поддержки со стороны населения на Херсонщине вынуждает орков максимально привлекать "кадры" с лднр. Так, в Херсоне последнее время наблюдается повышенная концентрация так называемой мвд днр. Сохраняйте максимальную острожность и старайтесь держаться от них подальше.
Хочу додому , хочу обійняти батьків, хочу під свою ковдру, вимити підлогу в своїй квартирі і пити чай, дивлячись на зупинку, що за вікном...
А десь у паралельній реальності в Херсоні сидить Верещук, у неї останні 500 грн на картці, зарплата чи буде, чи ні, невідомо, готівки немає, а якась тупа курка по телевізору закликає її евакуюватись терміново, можливість є, тільки ця можливість коштує від 6000 гривень і хто його зна, чи вдасться. Але Верещук цього не чує, бо зі зв'язком у Херсоні погано, а телебачення тільки російське і там все добре, евакуюватись непотрібно.
Таврійське та Нова Зоря - це там, де немає життя, людей, туди не їздить рейсовий автобус, туди не возять хліб та інші продукти, де залишилось декілька чоловік,де не було евакуації, хто як міг вибирався,хто пішки,хто велосипедом, там де дійсно велика руйнація будинків, там де вмирає надія та душа. Допис жительки Херсонщини.
Тэги: