Как занять очередь в Приватбанке, в кармане 50 грн, одалживать не хочу, есть свои, но я уже 2 недели езжу с манюней в 6:30 с Восточного и постоянно 370-380. Очередь, естественно, не доходит к нам и никто без очереди конечно же не пускает, а ночью не могу дойти пешком, страшно, может кому-то тоже нужно, давайте вместе.
Я чотири місяці не була вдома
Жодного разу в житті не було такого довгого періоду, щоб я не була в Херсоні, хоча жила по довгу в інших містах. А ще я чотири місяці не бачила маму. Хоча дяка сучасним технологіям! - є відеозв’язок та інтернет. І я не хочу уявляти, як тим, хто не може зв’язатись з рідними.
Нещодавно говорила з другом, і він якось так сформулював, що не може зрозуміти, як жити в світі, де ти не можеш приїхати в Херсон. От і мені теж складно зрозуміти. Постійне фонове відчуття розгубленості. Ми щось робимо, працюємо, допомагаємо, живемо життя. А почуття розгубленості ніде не дівається. А ще часто замовчується. Бо ніхто не хоче говорити про те, що болить. Ми всі тримаємось. І чекаємо. Так само, як і неймовірні херсонці, які залишилися в місті.
Розбираємось з новими містами. Шукаємо “своїх” лікарів та майстрів, щоб, як щось вже й робити, то в херсонців, які теж виїхали. Ходимо до “своїх” на каву. Говоримо обережно, щоб не зачепити чиїхось почуттів.
Місцеві повідомляють, що рашистські нацистські війська залишили населений пункт - село Пам'ятне (Чулаківська ТГ, Лівобережжя). Полишили школу та дитячий садочок, в яких жили, купу хламу. Техніку також вивели. Питання: тікають, відчувають, що кінець наближається чи якась передислокація/ротація?
Це не значить, що територія тепер вільна, бо це Лівий берег і там ще купа рашистів від Олешок до Скадовська. Проте подія цікава.
Ну, що - окупацію спробувала, біженство також, а сьогодні вранці, поруч із моєю арендованою квартиркою, у Києві, вдарили три ракети. Як це страшно... А думала, що вже нічого не боюся...
Ми не витримали випробування загальним виборчим правом. Вчителька, котра проголосувала "як треба", а то і підписала протокол "який треба", вицарапає Вам очі, коли Ви скажете, що це вона винувата у ямі на дорозі, в якій покалічився її син, в тому, що його не вчасно оперували і то не пенсія, а "знущання".
Уезжать или оставаться ?!????
Вопрос который часто задают. И на данный вопрос, у вас должен быть свой ответ. Тут нет рекомендаций и советчиков. Каждый должен взять ответственность на себя, сделав свой выбор.
Остаться, уехать или даже вернуться (по тем или иным причинам). Выбор окружающего «мира» в котором вам находится.
Ой, а що ж це таке сталося? А хто ж це зробив? Кажуть, що тут автівочка в призначеної колаборантами начальника відділу освіти у Каховці згоріла. Мабуть проводка була неякісна. Або російське пальне. Взагалі з колаборантами та окупантами різні дива трапляються: то курять не там де потрібно, то їжа неякісна, то ліфти падають, то «хлопки» газу в квартирах. То мабуть совість про себе таким чином нагадує.
Рух спротиву українців нагадує всім колаборантам, що самим дієвим засобом для очистки власної совісті є здатися органам правопорядку України. І чим швидке, тим краще, бо наступне нагадування може виявитися летальним.
Белорусы, может вы скажите своё слово?
Уже пришло время!
Ти кожного ранку прокидаєшся і думаєш, можливо кінець!.. уже кінець! Так, росії кінець… бо змиритись із цим просто не має сили! Це прийняти неможливо!
… а Україна буде жити! Кожне маленьке життя буде жити!
Весь світ запускає ракети у космос, а кац@пи по жилим будинкам. Тварі кончені. Мразота.
Тошно уже мониторить новости этих нелюдей. На одном из каналов раши, пишут, что попадание в дом и количество пострадавших - это постановка ????????????
Ты шо «спецэффекты», конечно, были с утра реалистичные. К сожалению, фб не пропустит весь спектр эмоций, которые сегодня испытала из-за этих тварей.
И самое страшное, что для них жизнь людей, вообще не имеет никакого значения.
Тэги: