У Херсоні живе тварюка, на ім'я Микола. він здає наших людей оркам, а саме розповідає байки, що у них вдома склад зброї. Людину забирають орки, а він у цей час вимагає гроші з родичів для вирішення питання, щоб звільнили людину 2000 $, передачу передати 800 гр.
Новини, блін... Ні "хто достовірно", а "хто перший". Виглядає, як знущання. На хіба??? І давай репости-перепости. Тьху!
Тут Україні статус кандидата в члени ЄС надали, але вся стрічка в мене в якомусь Деркачі і в Баканові. Перекос. Ми що вже радіти розучилися?
Ті, хто пройшов полон окупантів кажуть, що ніколи не забудуть ці жахливі дні.
Хтось пробув там декілька днів, когось катують місяцями. Росіяни відчувають себе надлюдьми, принижуючи та знущаючись. Одну з катівень росіяни облаштували в колишньому херсонському «витрєзвітєлі» в районі Склотари. Саме там людей змушують на камеру зізнаватись у неіснуючих злочинах, погоджуватись на співпрацю з окупантами, вимагають підігрувати пропаганді загарбників, фотографують, знімають відбитки пальців. Б’ють і всіляко знущаються.
На зв’язок до рідних вийти не дають. До тих, кого звільняють, у полонених одне прохання - передати рідним, що вони живі.
Знаю, є багато сумнівів і логічних міркувань на тему — повідомляти публічно про викрадення близької людини чи ні — але чим більше ми поширюємо інформацію, тим більше шансів, що її відпустять. Ми маємо робити так, щоб про злочини росії знав і пам’ятав кожен на цій планеті. Здається, що ненавидіти їх далі нікуди, але вдається. Бо кожна історія - це біль і горе, за яке ми обов’язково помстимось.
Примус до рабства через психологічний тиск, викрадання та катування людей, відсутність інтернет-зв’язку з рідними, заборона гуманітарних коридорів, безробіття, безгрошів’я…
Невимовні страждання в родинах з дітками, яким У БАГАТЬОХ на Херсонщині нема за що хліба-молока купити! Діти голодують!
Не в кожне поле зайти фермер, не зможе забезпечити безпечні жнива та й ціни прогнозують катастрофічно низькі.
Це значить, що сільгоспвиробники незалежно від вибору будуть у збитках цього року, не закладуть підгрунтя для наступного.
Кожний новий день чергові виклики і завдання... Вже не реагуємо на вибухи, натомість панічні атаки викликають звуки грози чи просто тиша... Очікування і віра - це те, чим зараз живуть херсонці... І багато історій персонального протистояння, особистих втрат і перемог від людей, що живуть в окупації... Потім буде, що розказувати і писати...
Тэги: