Вумні ікспєрди кажуть: вам нормально, у вас відносно тихо, можна жити… А скажіть, можна жити, якщо, фігурально кажучи, у тебе під вікнами щодня хтось волає: вбивають, допоможіть?! І ти НЕ МОЖЕШ допомогти! А завтра новий голос волатиме так само. А ти муситимеш чути і не могти нічого вдіяти. От саме тому добрий мозок потроху починає відключати херсонцям емоції. Щоб не відчували, чуючи.
***
Нет слов, чтобы описать ужас, боль, печаль, горе… В Херсоне и области исчезают люди… забирают людей… мужчин и женщин разного возраста…
***
Мужчина рассказывает. У меня сосед пропал. Заехали вечером на УАЗе, пакет на голову и бульк – пропал человек. Жена его заходит, плачет, Костя, сходи куда-нибудь. Я пошел тут к «белому дому» подхожу, говорю – человек пропал, ваши отвезли. А он – ты что тоже хочешь? Потом говорит – давай паспорт. Я ему дал, он пошел куда-то, выходит, отдает паспорт и говорит – вали давай, пока у меня хорошее настроение.
***
Люди тікають від війни, випускають худобу, яка поки знаходить місце для випасу на волі. А що далі? Російські військові знищують сільську інфраструктуру, вбивають місцеве населення, збиткуються над ними.
***
Може, ви від горя не помітили, та платан вже роздає букети. Ми живі посеред живого світу. Тримайтеся за це. Учора був православний день усіх святих. Але, думаю, ваш покровитель почує вас і сьогодні. Слава Богу, що ви живі.
***
Я в Херсоне. Цены в магазине заоблачные, втридорога. Единственное, что овощи и фрукты дешёвые, спасибо нашим фермерам. В Діі пенсіонерам помощь не положена. Нам надо три пенсии в месяц начислять, а не одну. Правительство что не знает, как мы бедствуем? Стоят пенсионеры в километровой очереди за гуманитаркой. А потом ещё осуждают людей за это, те что выехали с Херсона. Работающие пенсионеры получают зарплату и пенсию, им положена помощь от государства, а не работающие пусть умирают??? Теперь призывают покинуть срочно Херсон, вопрос на чём, на самокате?
***
Я правда не знаю, що сказати, коли після повідомлень, що Ощадбанк перевів смс повідомлення на вайбер (це добре в умовах, коли відключений український мобільний зв’язок на Херсонщині) до мене підходять старенькі, протягують свої кнопочні телефони і просять допомогти щось зробити, щоб нещасні копійки обналити. А я нічого не можу зробити і з блатним смартом, бо ж зв'язку немає.
***
Не історії… життя... а якщо в родині дві людини похилого віку немічні і з кнопочними телефонами... І плакати запізно… (((беззахисна доля...
***
Підгодовуємо кого можемо і як можемо - старенькі це взагалі - біль...
***
Згадую ідею, що кожен пенсіонер має отримати смартфон, і думаю, що вона була насправді непогана. Звісно, не всі б його осилили, але нове покоління пенсіонерів - то вже інколи досить круті користувачі. І старшим допомагали б соціальні працівники, які, до речі, зараз продовжують допомагати людям в окупації.
***
Власна історія: Житлоселище, в ломбарді обнал 8%. Зайшла, там старенька років 80, з такою ж проблемою... "Міняла" майже плакав... Він казав - я вам обміняю без відсотків, але я не можу!!! Дала трохи грошей, ще двоє поряд зробили те саме.
***
Це була єдина весна, коли у херсонських парках не зловили жодного ексгібіціоніста.
Тэги: