Марина Поліщук
“Хочу побачити путіна та все його кодло в труні”, – так пан Борис з Херсона відреагував на нічну атаку російської авіації по обласному центру. КАБи вщент зруйнували квартиру його сина та ще п’ятнадцять сусідніх помешкань. На щастя, для чоловіка, під час удару він знаходився в іншому районі міста. Доля кількох жителів багатоповерхівки досі невідома. Вони можуть знаходитись під завалами. Попередньо повідомляється про шістьох херсонців, які постраждали від російських авіабомб. Рятувальна операція триває.
***
КАБ падає в центрі Херсона
Росіяни: злякалися укронацисти?
АТБ: підходьте, вільна каса!
***
Пропоную, поки Трамп ще спить, провести швиденько вибори.
Квоти для голосування прості – військові зможуть отримати право голосувати за кількістю проведених на війні днів (можна визначати за кількістю знищених підрозділом росіян чи їх техніки).
Не зможуть голосувати ті, хто ховається від мобілізації. Вони все одно не громадяни фактично, а так – плазуни.
Рідні загиблих нехай голосують за своїх синів, доньок, чоловіків, тат, мам, які втратили життя на цій війні.
ВПО, що втратили житло, мають також отримати додаткові можливості – тут треба обговорювати.
Або є ще простіший варіант: пропоную через Верховну Раду обрати Степана Бандеру почесним Президентом і на тому все – якщо Трамп хоче, щоб ми діяли всупереч Конституції, то згорів сарай – гори і хата.
***
Знаєте, як болить живе?
Коли все, що дороге (не плутати з дорогим), стає руїнами.
Коли на очах руйнуються сім’ї, будинки,
в дитячі ліжка сиплеться битий склопад…
Коли нова клініка Алексей Герман — радість для Херсона — залишається без жодного скла.
Коли відчайдушні люди чіпляються за своє право жити в рідному місті
і втрачають надію, що якісь безумці
зможуть домовитися — про нас, про нашу долю, про наше життя.
Вчора у Херсоні знову були зруйновані будинки, знову відібрані життя…
Не знаю, як і де ще кричати про це.
Чужої біди не буває!
***
Нічна атака КАБами… Нові руйнування, поранення містян, сльози, горе, біль.. А в день природа подарувала 15- хвилинний снігопад з білими, чарівними, ніжними сніжинками, ніби хотіла застелити білою ковдрою наслідки ворожих дій. Не вийшло… Можливо це ангели Героїв Небесної Сотні? Світла пам’ять всім! Сніг зник, як і неочікувано з’явився! Як би ж і ворожа нечисть так зникла!!!
Дарина Лапіна
Іван Підлісний
