Ян Ярчук
“А це мій натюрморт, малювали в школі. Але Недомалювала, бо війна почалася” …
Вона так просто це сказала… Наче просто продзвенів дзвоник, а завтра мав бути наступний урок… Який перенесли на невизначений термін. Ми переглядали з Лесею фото в галереї зі старого телефона. Треба почистити гуглфото, мало пам’яті. А як? Там школа, подорожі, змагання, танці, малюнки… Боже, як щасливо ми жили, так просто і затишно. Добре, що є фото, добре, що ми встигли разом прожити щасливе дитинство. (Двоє з трьох моїх циплят за час війни стали повнолітніми).
***
Павло Запорожець
Сергій Котов
Сергій Цигіпа
Ірина Горобцова
Ігор Колихаєв
Олександр Бабич
Володимир Миколаєнко
Єгор Кисель…це лише декілька прізвищ жителів Херсонщини, які через сфабриковані росіянами справи перебувають за ґратами.
11 років – середній термін позбавлення свободи українських політвʼязнів у рф.
Наразі щонайменше 16 тисяч українських цивільних примусово утримуються в росії та на ТОТ.
Кожен день перебування українців в російських тюрмах – є злочином.
Памʼятаємо та боремося за їх звільнення.
***
З останніх спостережень за соцмережами і не лише.
З інфополя зникло слово «перемога».
З інфополя зникли слова «титани», «герої», «сонечка» і «котики».
З інфополя зникли слова «кордони 1991 року».
З інфополя зникли слова про «рішучий чи вирішальний контрнаступ».
З інфополя зникло нині багато слів, якими повнилися соцмережі й медіа у попередні роки повномасштабного вторгнення.
Натомість з кожної праски волають про вибори, перемирʼя, його умови і, відповідно, наслідки.
Хто знайомий з основами нейролінгвістичного програмування, той розуміє, що людей перепрограмовують на сприйняття нових реалій.
***
Довго чекав цього дня. До того принципово не писав про корейців. Але тепер можна впевнено стверджувати: російська федерація не потягнула війну проти України.
Підтримка зброєю – це одне. Але вони не потягнули кількістю особового складу, кількістю населення. Казав це з 2014 року.
Перші живі полонені військовослужбовці армії третьої країни.
І так, злам баз даних показує, що ніяких 140 млн. там і близько не було.
Враховуючи кількість інвалідів і загиблих працездатних, рф чекають найтемніші часи, які вони як державне утворення можуть не пережити.
***
Цікавий кейс, щодо реакції громадянського суспільства, спостерігається в Херсоні. У головного лікаря (директора) центральної міської лікарні Алли Малицкої закінчився строк контракту, начальник міської військової адміністрації прийняв рішення його не продовжувати і призначив директором лікарні іншу людину. Де-юре – має повне право.
І тут сталося те, чого я ніяк не очікував від громадян міста: виникла потужна хвиля обурення, бо Алла Павлівна є моральним авторитетом в місті. Крім медичного середовища, за неї вписалися громадські діячі, бізнесмени, волонтери, керівники підприємств, військові і багато хто ще. Для мене це приємний сюрприз, бо я такого в Херсоні не пам’ятаю, здебільшого всім завжди було начхати на проблеми інших.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
Іван Підлісний