Євгенія Весна
День 101. Що обговорюють херсонці у соцмережах
Якщо хтось так боїться fb і нашого спілкування, що аж блокує його, то все зрозуміло… ????
•••
Як пропав зв’язок, чоловік щоранку ходить на автостанцію, щоб просто запитати у водія маршрутки, чи все нормально у селі, в якому живе його родина. Звісно ж, “нормально” – поняття відносне, враховуючи окупацію і повну ізоляцію Херсонщини та відсутність будь-якого зв’язку з рідними людьми…
•••
Я бросаю курить! Все деньги от бросания готов перевести в помощь нашим детям и родителям, кому уж очень нужно. Пострадавших от войны. Ещё, мы с моими друзьями/моряками готовы помочь детям.
•••
Мы знаем только истории доехавших людей, но не знаем ничего о НЕдоехавших. Никто почему-то не говорит о количестве пытающихся выехать, но погибших под обстрелами людях! Наш мэр неоднократно говорил о том, что все эти направления очень опасные, люди едут на свой страх и риск, коридоров нет… и тут такое заявление Верещук… Просто слов нет… и сил…
•••
Я б хотів би читати на сторінці пані Міністерки Верещук не поради батькам вивозити дітей із зони бойових дій та з окупованих територій. Вони й так це, як можуть, роблять. Без порад Міністра.
Хотів би почути, які реальні проблеми вже вирішені. Кожного дня та кожного тижня – що було зроблено. А не абстрактне побажання: “батьки, подбайте про дітей, вони вам потім будуть вдячні”.
Дарина Лапіна
