Марина Поліщук
Верховна Рада України в кінці травня ухвалила закон, яким забороняється використання та продаж ртутних термометрів, батарейок та деяких інших предметів, де міститься ртуть. Про це повідомляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, пише «УП. Життя».
Парламент ухвалив законопроєкт № 0199 «Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть». Згідно з документом, із 1 січня 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть.
Мінаматська конвенція про ртуть була ухвалена у 2013 році та набула чинності у 2017-му. Конвенція отримала назву на честь міста Мінамата в Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю з промислових стічних вод отруїлися майже 2 тисячі людей.
Отруєння викликало хворобу Мінамати – синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках – параліч та порушення свідомості, причиною якого є отруєння органічними сполуками ртуті.
Конвенція, яку підписали 140 країн, передбачає поетапну відмову від використання ртуті, а саме:
– обмеження пропозиції і торгівлі, поступова відмова від застосування ртуті та її сполук;
– заборона створення нових підприємств з видобутку первинної ртуті;
– чинні підприємства з видобутку первинної ртуті підлягають забороні до
2032 року;
– поетапна зупинка виробничих процесів, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті;
– встановлення заборони виробництва, імпорту та експорту продукції, що
містить ртуть.
Продукти, що підлягають виведенню з обігу, включають:
– батарейки (крім кнопкових срібно-цинкових батарейок з вмістом ртуті <2%, повітряно-цинкових кнопкових батарейок з вмістом ртуті <2%);
– більшість перемикачів і реле;
– малогабаритні люмінесцентні лампи потужністю рівною або менше ніж 30 Вт і з вмістом ртуті понад 3,5 мг на одну лампу;
– трубчасті флуоресцентні лампи – трьохсмугові лампи потужністю менше ніж 60 Вт, що містять понад 5 мг ртуті;
– галофосфатні лампи потужністю менше ніж 40 Вт, що містять понад 10 мг ртуті;
– ртутні лампи високого тиску;
– різноманітні ртутні лампи з холодним катодом і флуоресцентні лампи з зовнішніми електродами;
– косметичні продукти, зокрема для освітлення шкіри з вмістом ртуті понад 1 частини на мільйон, за винятком туші для вій і іншої косметики для очей (оскільки у даному випадку не існує доступних і безпечних альтернатив);
– пестициди, біоциди та антисептики для зовнішнього застосування;
– неелектронні прилади, такі як барометри, гігрометри, манометри,
– термометри та сфігмоманометри (прилади для вимірювання кров’яного тиску);
– стоматологічна амальгама (матеріал для пломб, у якому використовується здатність ртуті розчиняти деякі метали).
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, долучення України до конвенції дозволить у подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом «Радикал», коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в Києві.
«Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів розв’язати це питання. Аналогічно, як і розв’язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології», – каже міністр.
