Чи потрібна Україні додаткова мобілізація і чи планують її проводити — що відомо?

Чи потрібна Україні додаткова мобілізація і чи планують її проводити — що відомо?

Автор: Інна Семенова, nv.ua 28 Сентября 2022 09:00

Оголошена в Росії «часткова мобілізація» перетворилася на хвилю примусового силового призову в російську армію безвідносно до віку, досвіду і стану здоров’я. Її офіційна ціль — залучити у військо РФ 300 тис. осіб, ймовірна прихована мета — до 1−1,2 млн мобілізованих. Чи потребують тепер Збройні сили України додаткових сил і чи чекати нової хвилі мобілізації в Україні?

НВ зібрав головне, що відомо про плани мобілізації в Україні станом на 27 вересня.

Чи буде додаткова мобілізація в Україні: позиція Офісу президента та Міноборони України

Найбільш розлогі коментарі щодо потреб України в мобілізації після початку хаотичного призову в Росії дав останніми днями Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента. За його словами, нагальної потреби в терміновій мобілізації до лав ЗСУ немає, подальша ситуація залежатиме від розвитку подій у війні, заявив Подоляк в інтерв'ю Tagesschau та коментарі «Українській правді». Він також закликав «не просто механічно говорити про мобілізацію, про її додаткове проведення», а зважати на потреби в якісних спеціалістах у лавах ЗСУ.

Ось основні аргументи та пояснення Подоляка.

Україна вже сформувала резерви, їх основа — сили територіальної оборони (ТрО). Україна практично з перших днів «активно формувала свої резерви, структурувала через ТрО свої кадрові можливості, активно домовлялася про тренінгові центри в тому числі з нашими партнерами», нагадав Подоляк.

«Ми вже створили резерви через систему територіальної оборони і будемо активно використовувати ці резерви. Сьогодні ми не маємо потреби оголошувати додаткову мобілізацію. У нас все є і ми готові до більшої кількості російських військових [на фронті]», — запевнив Подоляк.

Перспектива нової хвилі мобілізації не виключена, але залежатиме від перебігу війни та ефективності мобілізованих росіян на фронті. Подоляк нагадав, що «війна — це постійний процес уточнень» і не виключив «оперативно-тактичних змін, додаткових логістичних дій».

«Ми уважно відслідковуємо, як процес мобілізації йде у Росії. Що і як вони там збирають. Яку кількість відправлять на передній край. Як ця маса себе проявить. І вже саме від цього будуть залежати наші корективи, якщо вони будуть потрібні», — зазначив радник голови ОП.

Україна у будь-якому разі не відправлятиме на фронт непідготованих бійців. ЗСУ роблять ставку на якісних підготованих спеціалістів, наголосили на Банковій.

«Ми точно знаємо, де скільки людей має бути. Беремо до уваги підготовку та моральний стан», — підкреслив Подоляк.

Він запевнив, що Україна краще розуміє «математику війни» і не повторюватиме російський підхід — відправити на поле бою «масу непідготовленого резерву, аби показати кількість».

«Для нас набагато важливіше мати якісно підготовлених спеців. Бо це війна не стрілецького типу, а тяжкої артилерії, складної техніки, спеціального програмного забезпечення. Тому сьогодні важливо мати саме спеців, чим ми й займаємося разом з партнерами. Якість, а не кількість», — наголосив радник голови ОП.

Міністр оборони України Олексій Резніков після оголошення мобілізації в Росії поки не коментував ймовірну зміну потреб ЗСУ в людських ресурсах.

Однак за півтора тижня до виступу Володимира Путіна Резніков попереджав, що переважна більшість українських чоловіків мають бути готовими воювати.

Він нагадав, що, попри набагато менший рівень втрат ЗСУ у війні порівняно з армією РФ, їх все одно необхідно компенсувати.

«Ці втрати можуть бути безповоротні або санітарні, а іноді такі, що людина залишилася живою, але не може повернутися назад в стрій. Це означає, що Генштаб і весь сектор безпеки та оборони повинні мати можливість залучати резерви, поповнювати ряди з мобілізаційного резерву», — сказав Резніков.

Він додав, що доки триває війна з Росією, українські чоловіки з відповідними віковими параметрами мають бути готові «навіть не бути призваними, а воювати».

Інші оцінки потреб ЗСУ в додатковій мобілізації

26 вересня британська газета The Financial Times, аналізуючи ймовірний вплив російської мобілізації на перебіг війни, припустила у своєму матеріалі, що в 2023 році Україні доведеться збільшити чисельність ЗСУ та постійно опікуватися постачанням нових партій сучасного західного озброєння через оголошення в Росії «часткової мобілізації». На умовах анонімності один з українських військовослужбовців у спілкуванні з журналістами FT дав зрозуміти, що в ЗСУ усвідомлюють усі ризики збільшення чисельності російських військ на фронті. «Навіть якщо російські призовники не мають мотивації — у них буде зброя», — зауважив співрозмовник видання.

Українська військова та громадська активістка Марія Берлінська в ефірі Радіо НВ також закликала українців не ставитися легковажно до інформації про хвилю російських мобілізованих — нехай і недостатньо підготовлених, — які невдовзі опиняться в Україні.

Берлінська переконана, що попри пияцтво, корупцію, низьку мотивованість, погане забезпечення та інші слабкі сторони армії РФ, путінська мобілізація все одно матиме ефект.

«До нас [потенційно] заїжджають до мільйона ворогів. Ця війна буде довгою, страшною і виснажливою, тому що це війна ресурсів, і в нас їх об'єктивно менше. <...> Війна буде довгою і страшною, але народною і переможною, тому готуйтесь. <...> Ви маєте зробити конкретні речі: повинні вміти користуватися зброєю, розуміти як накласти джгут, розуміти медицину [на рівні надання] першої медичної допомоги, повинні [володіти] базовими тактичними навичками», — радить Берлінська.

Вона також наголосила на необхідності правдивої комунікації української влади з народом. На її думку, це допоможе усім як слід підготуватися до нових загроз, що постануть перед українцями вже у найближчі місяці.

Утім, «Українська правда» у своєму матеріалі про наслідки російської мобілізації з посиланням на співрозмовників серед «військових та радників військових», пояснює: наразі пріоритетом для ЗСУ бачать «не посилення внутрішньої мобілізації», а додаткові поставки озброєння в Україну. 

УП наводить два аргументи:

- на сьогодні Україну вже захищають 700 тисяч людей

«Це в чотири рази більше за активний сухопутний компонент російської армії в Україні. Навіть якщо Росія назбирає ще 300 тисяч вояків, їхнє сукупне число однаково буде меншим за кількість українських військових», — пише видання;

- головну роль як в активній обороні, так і в наступі відіграє важка техніка, якою оснащені війська 

«Я неодноразово наводив приклад, коли один танк, у якому сидить 3 людини, тримав батальйон ледь не на 500 людей, які сидять без важкої техніки. Це 3 до 500 і 3 перемагає, бо в них просто є танк. Якщо росіяни зможуть посадити на важку техніку 300 тисяч мобілізованих, а ми наших 700 (тис.) — ні, то ви ж розумієте, у кого буде пріоритет на полі бою», — пояснив УП нардеп від Голосу та військовослужбовець Роман Костенко.

«Ми повинні бути готові до продовження мобілізації, але це більше питання озброєння. Нам, перш за все, треба звертатися до партнерів, щоб озброїти 700 тисяч наших мобілізованих», — резюмує Костенко.

Міністр оборони Олексій Резніков запевнив, що Захід продовжить допомагати Україні:

«На Заході вже утворилась стійка антикремлівська коаліція, яка прагне перемоги України. І ми будемо отримувати підтримку від партнерів, зокрема зброєю. У цьому мене запевнили мої колеги — міністри оборони», — заявив Резніков УП.

У травні 2022 року, говорячи про горизонти нарощування оборонного потенціалу України, Резніков наголошував, що Міноборони орієнтується «на потребу забезпечити один мільйон людей, які долатимуть ворога» (у контексті закупівель та виробництва необхідних товарів для ЗСУ).

А військовий експерт Петро Черник в ефірі Радіо НВ зазначив, що навіть якщо зараз Україна не потребує додаткової мобілізації, «після перемоги над РФ, ми змушені будемо готуватися до нової війни, якщо Росія не відмовиться від ядерної зброї та претензій на статус імперії».

На якому етапі мобілізація в Україні зараз? Які спеціальності потрібні ЗСУ?

Наприкінці серпня Олексій Резніков розповів в інтервʼю «Голосу Америки», що наразі у Збройних Силах України відбувається мобілізація здебільшого фахівців конкретних спеціальностей, оскільки на той момент у ЗСУ не було потреби в нарощуванні кількості особового складу.

«Досить багато вже мобілізували до лав ЗСУ і не лише ЗСУ. Зараз потрібні конкретні фахівці. Це можуть бути оператори БПЛА, можуть бути спеціальні айтівці, зв’язківці, артилеристи, і так далі. Коли ми отримуємо просунуте і складніше озброєння натівського стандарту, то й фахівці нам потрібні такі, які зможуть швидко опанувати ці системи. Що ми, відверто кажучи, дуже добре і робимо», — сказав Резніков.

Хто не підлягає мобілізації в Україні

Ще 3 березня президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом закон про загальну мобілізацію. Вона охоплює усіх військовозобов'язаних громадян України, які здатні виконувати свій військовий обов’язок.

Під час воєнного стану в Україні мають право не служити і не бути мобілізованими:

- особи, які на період мобілізації та воєнний час заброньовані державними органами влади та іншими держорганізаціями, органами місцевого самоврядування, за установами, підприємствами та організаціями;

- особи, кого медкомісія визнала тимчасово непридатним до служби за станом здоров’я (до шести місяців з необхідністю проходження повторної комісії);

- чоловіки та жінки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей до 18 років (можуть бути призвані на службу лише за їх згодою і лише за місцем проживання);

- чоловіки та жінки, які самостійно виховують дитину/дітей до 18 років (можуть бути призвані на службу лише за їх згодою і лише за місцем проживання);

- чоловіки та жінки, які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

- чоловіки та жінки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня вираження);

- чоловіки та жінки, які виховують повнолітню (18-23 років) дитину з інвалідністю I або II групи;

- чоловіки та жінки, які є опікунами, усиновлювачами, прийомними батьками, піклувальниками, батьками-вихователями та утримують дітей-сиріт і дітей, які були позбавлені батьківського піклування (віком до 18 років);

- ті, хто займається постійним доглядом за особами, що потребують піклування (якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд);

- народні депутати, депутати Верховної Ради Криму;

- працівники певних органів: військового управління, військових частин, установ, підприємств і організацій; ЗСУ; Міністерства оборони; Служби безпеки України; Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації; Нацгвардії; Служби зовнішньої розвідки; Нацполіції; Держприкордонслужби; Нацгвардії; Національного антикорупційного бюро; податкової поліції; Управління державної охорони України; Державного бюро розслідувань; Державної виконавчої служби України, а також інші військовозобов'язані чи окремі категорії громадян у передбачених законами випадках;

- вагітні військовослужбовиці;

- ті, хто потребують відпустки для догляду за дитиною;

- одна особа з подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину (дітей);

- учні та викладачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

- наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, за умови що вони працюють у наукових установах та організаціях, закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0.75 ставки незалежно від наявності в них вченого звання або наукового ступеня;

- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

- жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

- також 20 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який надає право на відстрочку від мобілізації та виїзд за кордон під час воєнного стану тим чоловікам, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей, молодших за 18 років, і які були вже мобілізовані до лав ЗСУ.

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів