Щодня російські окупанти нещадно обстрілюють Херсон та населені пункти на правобережжі області. Щодня стрічки новин поповнюються скупою інформацією про кількість обстрілів, об’єкти, які постраждали чи зруйновані, а головне – про кількість людей, які стали жертвами чергових атак ворога. Але за кожним із тих повідомлень – долі сотень родин, життя яких уже ніколи не буде таким, як раніше...
Ось нові зведення від місцевої влади про чергові обстріли Херсонщини:
«6 лютого армія РФ обстріляла одну із церков у Херсоні. Загиблих та постраждалих немає. У будівлі церкви пошкоджені вікна та двері. Учора близько опівночі ворог обстріляв мкрн Шуменський, Житлоселище, ХБК та смт Зеленівку. Пошкоджені приватні будинки, перебито газову трубу. Постраждала одна людина», – йдеться в повідомленні пресслужби міської військової адміністрації.
«Російські окупанти 37 разів відкривали вогонь по мирних населених пунктах Херсонщини. Гатили з артилерії, РСЗВ, мінометів та танків. Херсон армія рф атакувала 7 разів. Ворожі снаряди пошкодили освітній заклад та житлові будинки. Минулої доби на Херсонщині через російські обстріли 4 людини дістали поранення різного ступеня тяжкості», – повідомила пресслужба Херсонської ОВА у зведенні за 5 лютого.
Окупанти цілодобово щільно та хаотично обстрілюють Херсон. Нині в місті не залишилося жодного безпечного району – прилетіли з-за Дніпра може в будь-який момент і будь-куди. Щодня і щоночі десь у місті горять будинки й підприємства, страждають і гинуть люди.
Далі – короткі, але страшні по своїй суті історії декількох херсонських родин, які з різних причин залишаються в місті, попри небезпеку для життя. Історії зібрало видання tsn.ua.
***
У діда Володимира частина будинку від влучання снаряду згоріла.
«Постійно і вдень і вночі гатили, від і до, але такого не було, що одразу пряме потрапляння і загоряється. Ні, я буду тут до кінця, нікуди я не поїду, я вже тут 30 років живу, як я можу кинути, та кому кинути – розтягнуть все», – каже чоловік.
***
72-річна Людмила Олександрівна ще кілька днів тому жила у маленькому приватному будиночку, зараз він знищений. Її врятувала покійна дочка, каже жінка. Снаряд влетів просто у дах її помешкання і вибухнув над головою.
«В самому епіцентрі каструлька стоїть на плиті, я готувала поминальний обід, сьогодні 14 років як пішла моя дочка в інший світ. Я чула звук ракети, що летить, я благала, Наталочка, не забирай мене – і пішов удар», – каже жінка.
Пенсіонерку витягнув незнайомець, який проходив вулицею. Він побачив наслідки вибуху і витяг стареньку з-під завалів. Тепер Людмила Олександрівна живе у родичів.
***
Олена залишилася в Херсоні із своєю мамою і двома маленькими дітьми: хлопчику – 7, а дівчинці – 5.
«Діти реагують, пішов у хлопчика тремор рук, і дівчинка боїться, і я теж боюсь», – розповідає бабуся дітей.
Від кожного звуку вибуху в місті діти підскакують. В їхній багатоповерхівці лишилося з десятка два людей, але попри щоденні ризики, жінки поки відмовляються виїжджати.
«Ми тут для того, щоб місто жило. Якщо нас не буде, тоді нічого не буде взагалі, буде дике поле», – переконана Олена.
***
Ніна Михайлівна та Петро Іванович вийшли з будинку в магазин, і обстріл застав їх на вулиці. 152-міліметровий снаряд залетів просто в їхню квартиру на 7 поверсі.
«Найбільше зруйнувало кухню, у квартирі залишатися не можна, комунікації перебиті, вода текла, затопило всю квартиру», – розповідає господиня.
Тепер вони без житла й на вулиці, гадають, де ночувати та як жити далі.
***
Два снаряди впали зранку просто у дворі багатоповерхівок на дитячий майданчик. Дивом ніхто не загинув. Вибуховою хвилею і скалками побило все довкола: і бетонні стіни, і шибки.
Ігор якраз сидів на кухні, коли на нього посипалося скло.
«Я якраз снідав на цьому місці. У дворі пролунав вибух. Коли отямився, уже осколок вийняв, пролетіло над вухом… Другий день народження», – переконаний чоловік.
***
На околиці Херсона догорає будівельний супермаркет, рятувальники понад 7 годин, ризикуючи життям, гасили пожежу.
«Дуже серйозних руйнувань зазнав цей об’єкт, виникла масивна пожежа, на гасіння якої було залучено 9 одиниць техніки й близько 40 рятувальників. Складнощі були в тому, що доводилось працювати в умовах повторних обстрілів», – кажуть рятувальники.
Усі торгові площі в маркеті згоріли з крамом, врятувати вдалося небагато. Люди, котрі ще вчора мали роботу, її просто втратили.
***
Ніхто гадки не має, куди прилетить завтра чи післязавтра, число обстрілів міста та околиць тільки зростає. Людей, що втратили житло, за добу – по кілька десятків. Найстрашніше, кажуть самі херсонці, що починають звикати до смерті, яка завжди поруч.
«До обстрілів звикається, діватися нікуди. Страшнувато, бігаєш по тих кімнатах, ніде сховатися, бо не знаєш звідки прилетить, падає з усіх боків», – кажуть люди.
Херсонці виїздять з міста неохоче – одні не мають фінансів, інші не хочуть кидати оселі та рідне місто. На свій страх і ризик так і живуть під безкінечними обстрілами...
Тэги: