В Україні триває осіння посівна кампанія. За прогнозами Мінагрополітики, цієї осені посівні площі зернових будуть скорочені на 25-35%, порівняно з минулим роком.

І причина не лише в тому, що території Херсонської, Луганської, Донецької, частково Запорізької, Миколаївської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей залишаються під окупацією або під обстрілами. Певний відсоток аграріїв взагалі не засіватимуть поля цієї осені, пояснюючи це подорожчанням ресурсів, проблемами з реалізацією врожаю та низькими цінами, що склалися на ринку зернових та олійних культур.

Зокрема, згідно з опитуванням видання apk-inform, 71% сільгоспвиробників із відносно безпечних регіонів України, вирішили сіяти озимі, ще 8% сіятимуть, але на момент опитування не визначилися з культурами. А от 11% респондентів ще не прийняли остаточне рішення, і 10% взагалі не засіватимуть поля цієї осені.

Безнадійно відстаємо від плану

Станом на початок жовтня, за даними Мінагрополітики, в усіх областях засіяно 1,2 млн га (26% від прогнозу 4,56 млн га).

Для порівняння: на 11 жовтня 2021 року цей показник становив 4,73 млн га, тобто вчетверо більше. Роком раніше аграрії на початку жовтня вже засіяли 60% від прогнозу 7,8 млн га.

Фактично ж скорочення площ під озимими цьогоріч може бути навіть більшим, ніж прогнозувало Мінагрополітики. Основні причини – несприятлива погода, цінова ситуація і звичайно, воєнні дії, пише focus.ua.

Наприклад, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи Олександр Нечипоренко каже, що скорочення посівних площ під озимі зернові відбудеться на 30-40%.

Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу, посилаючись на попередні оцінки Мінагрополітики, уточнює, що на територіях, які контролює Україна, посіви озимих зернових скоротяться на 20%, а якщо враховувати всю територію України — на 40%.

А от директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротрейд» Андрій Бут очікує на зменшення посівів озимих на 50-70%.

Несприятлива погода

Проведенню повноцінної осінньої посівної цього року перешкоджають значні опади – кінець серпня та вересень видалися дуже складними для польових робіт, пише mind.ua.

За даними Гідрометцентру, середня вереснева кількість опадів у більшості областей становила 128-198% норми, а в Житомирській, Рівненській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях цей показник перебував у діапазоні від 201 до 233% норми. Відносно сприятливою була погода в Одеській, Херсонській та Запорізькій областях, але, зрозуміло, що на загальну картину це майже не вплинуло через випадання двох останніх регіонів із аграрного обороту.

Дощова погода впливає не лише на темпи посівної, а й уповільнює збирання кукурудзи та соняшника. Тобто навіть коли погода дозволить, спочатку потрібно зібрати нинішній урожай, перш ніж взятися до сівби наступного. Минулого року осінні погодні умови, навпаки, були надсприятливими, що значною мірою дозволило сформувати близький до рекордного озимий клин.

Посівна на деокупованих територіях

На звільнених від окупантів територіях посівна подекуди проводиться, а загалом поки залишається під питанням.

Наприклад, на Миколаївщині на деокупованих територіях проводять посівну нового врожаю. Однак на інших територіях області через обстріли та воєнну загрозу є побоювання фермерів. Про це повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.

«Є ризики, пов’язані з військовою ситуацією. Через обстріли. Проте регіони, які деокуповані давно, не знаходяться поблизу з лінією фронту, вони повною мірою проводять посівну», – сказав він.

Інша ситуація на Харківщині. У групі «Агротрейд», у якої під тимчасовою окупацією в Харківській області опинилися 3,5 тис. га, не планують посівну через високі ризики обстрілів, пише focus.ua. Проте в деяких населених пунктах можливість розпочати сівбу озимої пшениці все-таки є.

«Затягнуті паски» та жорстка економія

Основний ресурс для проведення осінньої посівної кампанії аграрії отримували від продажу врожаю. Цьогоріч через блокаду портів зерновий ринок рекордно знизив активність, ціни обвалились. Часткове відновлення експорту відбулося лише в серпні – надто пізно, щоб аграрії могли сформувати ресурс до початку польових робіт.

Постачальники добрив та насіння, не розуміючи перспективи та не ризикуючи планувати на рік наперед, масово переходять на умови 100% оплати, пише mind.ua. Тому осіння посівна проходить за умов «затягнутих пасків» та жорсткої економії всіх можливих ресурсів.

Аграрії скаржаться, що сіяти деякі культури – це зараз працювати собі на збиток, пише novynarnia.com.

«Зараз ми реалізували соняшник по 350-390 доларів за тонну. А минулого року ця цифра доходила до 900! А про ціни на добрива я взагалі мовчу. Селітру торік улітку купували по 8 тис. грн за тонну, а цього літа доходило до 35 тис. Оце катастрофа! Багато хто просто не зможе її купити. Ми частково закупилися, але не в повному обсязі. І не знаємо, як там далі буде з ринком…» – розповідає Богдан Вітвіцький, директор ТОВ «Агрофірма Корнацьких», що на Миколаївщині. 

Замість зернових – ріпак

На зменшення площ посівів цієї осені чималий вплив мали проблеми з ринком збуту врожаю. Передусім ідеться про зернові, зокрема озиму пшеницю.

«У випадку з житом, скорочення площ очікувати не варто, тому що вирощування орієнтоване на внутрішній український ринок. Однак інша ситуація з озимою пшеницею та ячменем. Через блокаду портів ще залишилися запаси торішнього врожаю», – пояснив перший заступник міністра агропромполітики Тарас Висоцький.

А от аграрій з Миколаївщини Валентин Кучеренко, який представляє приватне підприємство «Інтер-В», взагалі переконаний, що сіяти зернові більше немає жодного сенсу, пише novynarnia.com.

«Щодо посіву на осінь, то одразу скажу, що зернова група випадає геть! Бо виходить така ситуація, що заробили комбайнери, заробили перевізники товару, всі заробили – а ти сидиш і думаєш: а що ж у тебе залишилося? Ми будемо сіяти на осінь, але зернову групу скоротимо до мінімуму. Якщо зазвичай я сіяв десь 1000 га, то зараз якщо буде 400, то слава Богу», – бідкається сільгосппідприємець. 

Він каже, що такої ж думки й інші аграрії регіону. За словами фермера, усі цьогоріч сіють ріпак, бо його простіше реалізувати.

«Усі будуть сіяти ріпак. Бо з ним витратна частина – вважай що “нуль”, а прибуток – більш-менш. Я взагалі боюся, щоб не дійшло до того, що ми пшеницю будемо ввозити з-за кордону. А воно все до цього йде. Якщо ситуація не поміняється, то зернова група аграріям геть не цікава. Звісно, ми розуміємо, що то продовольча безпека держави. Але ніхто не буде сіяти те, що приносить збитки», – каже Кучеренко.

Чого чекати від урожаю-2023?

В останньому довоєнному році Україна зібрала врожай на рівні 106 млн тонн. Подібні цифри будуть неактуальні ще кілька років, кажуть експерти. Урожай поточного року становитиме близько 55 млн тонн. А щодо майбутнього врожаю 2023 року учасники ринку поки що обережні в оцінках.

Скорочення посівних площ на тлі зменшення інтенсивності виробництва можуть привести до обсягу врожаю, який був актуальний 10-15 років тому – 46 млн тонн або навіть менше, пише mind.ua.

«Оскільки посіви озимини зменшуються на 50-70%, за таких умов майбутній урожай пшениці складе приблизно 12-15 млн тонн», — прогнозує найсуворіший розвиток ситуації Андрій Бут.

Проте висновки про велике скорочення агровиробництва у 2023 році робити зарано, пише focus.ua.

«Культури, які сіють восени, мають як озиму, так і яру форми, і в разі покращення цінової ситуації на українському ринку та хоча б збереження наявного обсягу експорту, посівні площі під цими культурами навесні можна буде збільшити», — заспокоює Світлана Литвин.

У будь-якому разі дефіцит продовольства Україні не загрожує. Враховуючи, що в країні традиційно вирощували в кілька разів більше пшениці, ніж на внутрішні потреби, які становлять близько 8 млн тонн, то навіть 12-15 млн тонн вистачить, щоб нагодувати українців, особливо з урахуванням відтоку людей із країни, та відправити продукцію за кордон.