Аби вижити: аграрії Одещини майже задарма продають минулорічний врожай зерна
Аграрії Одещини із-за проблем із експортом зерна та наданням кредитної лінії вимушені майже задарма продавати минулорічні запаси, аби отримати обігові кошти для організації збиральної кампанії, нарахування заробітної плати співробітникам та сплати податків до бюджетів громад. Так, один кілограм пшениці невеликі фермерські господарства реалізують за 3,5 гривні, а кілограм ячменю – за 2,6 гривні. Такої низької цінової політики на зерно не було за всю історію незалежності України. Про це у вівторок, 14 червня, повідомила директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова під час семінару-наради в Тарутинській громаді Болградського району.
Алла Андріївна повідомила аграріям Тарутинської ТГ, що з 14 червня додаткові кредити для фермерських господарств надає «Ощадбанк». Окрім того, очільниця департаменту пояснила, чому на Одещині склалася непроста ситуація з вивантаженням минулорічних запасів зерна, навіщо треба переходити на альтернативні методи зберігання зерна і в чому сила консолідації великих та дрібних фермерських господарств.
За інформацією Алли Стоянової, наразі Україна вивозить тільки залишки торішнього зерна, які складають 25 млн тонн. Це експорт, «свіже повітря для української економіки, якого так не вистачає». Дві третини цього зерна знаходяться в південних регіонах держави. Сьогодні траси Одеса-Рені та Одеса-Ізмаїл перевантажені, незважаючи на те, що активної фази збиральної компанії ще не було.«Одещина завжди була експортними воротами України. Сьогодні у регіона частково залишається такий статус. Але основна частина портів області заблокована. І мріяти про те, що вони будуть працювати і в них будуть відвантажувати зерно, не можна», – зауважила директорка департаменту.
За її словами, на сьогодні ті трейдери, що переорієнтувалися, можуть зробити мінімум. Зазвичай Україна виробляє 80-110 млн тон зерна на рік. У 2021 році був рекордний врожай – 107 млн тон зерна. Держава щороку споживає не більше 20 млн. тонн зерна, а основна його частина йде на експорт. Але на початку червня почалася нова збиральна компанія. Куди піде нове зерно, якщо не вдалося вивезти минулорічне?
Алла Стоянова запевнила, що Одеська ОВА посилено працює над тим, аби розширити канали експорту, який майже зупинився на початку весни. В березні вдалося експортувати 200 тисяч тон зерна, в квітні – 1 млн 60 тис. тон, в травні – 1,5 млн тон. В червні цей показник намагатимуться збільшити до 2 млн тон. Але все одно цього недостатньо, тому що зазвичай кожного місяця Одеська область експортувала більше ніж 5 млн тон зерна. Замінити судна вантажівками майже неможливо. Хоча для вивозу залишків зерна в Одеській області задіяні усі види транспорту.
«Аби замінити середнє судно ємністю до 40 тис. тон, потрібно до 1,5 тис. вантажівок. А у нас сотні суден, які залучалися до перевезення зерна в країни Європи, Азії, Африки. Тому той потік вантажівок, що спостерігають на автошляхах Одещини, – це заходи щодо вивозу залишків зерна. А ще треба транспортувати новий врожай», – підкреслила Алла Андріївна.
Одеська ОВА робить все можливе, аби зменшити навантаження на автошляхи та прискорити експорт зерна. Наразі побудовано чотири нові «відстійники» для фур біля Ізмаїлу, Рені та Орлівки. В плані є облаштування семи таких земельних ділянок. На даний момент готується до відкриття новий контрольно-пропускний пункт «Мирне-Табаки» на кордоні з Молдовою.
«Ми робимо нові пункти по фітосанітарії задля того, щоб аналіз відбувався дуже швидко. Зараз є філія в Ізмаїлі по фітосанітарній службі і продовольчому товару , де можна отримувати потрібні сертифікати. Тепер немає необхідності за цим їхати до Одеси. Окрім того, ми намагаємося відкрити додатковий пункт по фуражному зерну. Тому що зразки для аналізу треба направляти аж до Хлібодарського. А це займає великий проміжок часу», – розповіла про плани воєнної адміністрації очільниця департаменту.
Однак Алла Стоянова порадила аграріям Тарутинської громади і всієї Одещини запастись терпінням і підтримувати одне одного, тому що сьогодні відвантаження зерна на належному рівні неможливе. Директорка департаменту рекомендує фермерам вже зараз замислюватися над альтернативними шляхами зберігання зерна. У кого з аграріїв є можливість, треба будувати склади. Якщо фінансової спроможності немає, можна скористатися напільним зберіганням врожаю. Як запевнила Алла Андріївна, в Україні працює завод, який виробляє відповідну техніку, в наявності є рукава (альтернатива елеваторам), де можна зберігати до двохсот тонн зерна, напільні тенти і т.д. Питання виникає лише по забезпеченню охорони майданчиків, де будуть використовуватися напільні технології зберігання зерна.
Не секрет, що на півдні Одещини є малі та середні аграрії, у яких немає можливості зберігати зерно. Ці фермери звикли збирати врожай та відразу його продавати. На думку очільниці департаменту, сьогодні вони стали заручниками ситуації. Тому що ті, хто закуповує зерно, триматимуть найнижчу ціну за нього, використовуючи всі перераховані вище проблемні моменти.
«Щоб не потрапити на гачок таких товаришей, пропоную робити вже щось сьогодні та об’єднуватися всім аграріям, аби підтримка була і з місцями зберігання зерна. Бо є підприємства, що володіють складськими приміщеннями, об’єми яких набагато більше, ніж потужності виробництва. Тому в цей складний воєнний час необхідно ділитися і допомагати одне одному. Бо в консолідації наша Перемога», — резюмувала Алла Стоянова.
Як раніше повідомляла інформаційна агенція «Юг.Today», збір цьогорічного врожаю на Одещині може опинитися під загрозою зриву. Сьогодні регіон зіткнувся з проблемами посухи, відсутності пального та місць для зберігання зерна. Окрім того, в Болградському районі урожай озимих культур прогнозують менший, ніж у минулому році.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, фото — ілюстративне
