200 днів протистояння: головні цифри повномасштабної війни Росії проти України

200 днів протистояння: головні цифри повномасштабної війни Росії проти України

Автор: Інна Семенова, nv.ua 11 Вересня 2022 11:50

У неділю, 11 вересня, минає 200 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.

Цей рубіж Збройні сили України зустрічають потужним контрнаступом на кількох ділянках фронту, зокрема в Харківській та Херсонській областях. За оцінками Інституту вивчення війни, лише на Харківщині ЗСУ від початку вересня звільнили близько 2 500 кв. км раніше окупованих територій України.

Про інші важливі цифри за підсумками 200 днів повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти України, пише НВ.

1300 км — довжина лінії фронту в Україні

Про цю цифру українцям чергове нагадав Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 6 вересня, закликавши віддати належну шану зусиллям ЗСУ вздовж усього фронту, а не лише на ділянках контрнаступу.

«Будь ласка, звертайте свою увагу й увагу суспільства на те, що жорстке протистояння триває майже по всій лінії фронту. Це 1300 кілометрів активних бойових дій. І це просто несправедливо, коли про окремі ділянки фронту говорять дуже багато, а про інші ніби забувають. Хоча наші воїни на багатьох напрямках — абсолютні молодці, абсолютні герої. І на Донбасі, і на Харківщині, і в Запорізькій області, і на півдні, і в прикордонних районах півночі та сходу країни. Захист усієї держави потребує однаково щирої та серйозної уваги», — наголосив Зеленський.

А головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй нещодавній програмній статті щодо перспектив війни наголосив, що за кількість залученого особового складу і техніки «протистояння України російській агресії вже перевищило окремі показники бойових дій на її території в ході Другої світової війни».

«Розгортання ефективного супротиву більш як 300-тисячному угрупованню ЗС РФ потребувало мобілізації до ЗС України сотень тисяч людей і оснащення їх десятками тисяч зразків військової техніки. А щоденні витрати боєприпасів ЗС України, наприклад, артилерійських снарядів з розрахунку на одну гармату, в середньому втричі перевищують показники Королівської артилерії Британської армії в часи Першої світової війни. З урахуванням тривалості війни і перспектив на кампанію 2023 року, навряд чи ці показники будуть зменшуватись», — наголосив Залужний.

Росія втратила в Україні понад 52 тисячі військових і нині втрачає близько 3 тисячі щотижня

Про це свідчить статистика втрат армії РФ, згідно з офіційними щоденними даними Генштабу ЗСУ. Загалом станом на 10 вересня в Україні було вбито 52 250 російських військовослужбовців.

З початком контрнаступу ЗСУ на півдні та сході України на 27-му тижні війни (25-31 серпня) росіяни втратили вбитими щонайменше 2500 осіб, а на 28-му тижні (1-7 вересня) — вже 2900 осіб. Більшу частину літа ці цифри були відчутно нижчими — від 900 до 1200-1500 вбитих загарбників щотижня.

Востаннє втрати російської армії сягали 3000 осіб за 7 днів на другому тижні війни, коли йшли особливо інтенсивні бойові дії, а війська окупантів ще намагалися рухатися територією України менш захищеними колонами.

8 вересня Олексій Громов, заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ, лаконічно, але яскраво прокоментував помітні зміни в статистиці за останні дні. Журналісти уточнили у нього, чому в щоденних зведеннях Генштабу раніше фігурувала цифра 150-200 знищених росіян, а зараз — 500-600. «З чим це пов’язано? Покращилася система обліку чи якісь інші причини?» — поцікавилася кореспондентка. «Це якісь інші причини», — відповів після паузи бригадний генерал Громов.

РФ вбила щонайменше 5700 цивільних українців

Таку цифру 9 вересня озвучила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Боґнер. За найскромнішими оцінками ООН, які враховують лише документально підтверджені факти, від початку вторгнення РФ жертвами війни стали 14 059 цивільних осіб. З них 5 767 українців загинули, 8 292 зазнали поранень.

«Фактичні цифри, ймовірно, є набагато більшими», — зазначила Боґнер. Ці оцінки ООН не враховують, наприклад, величезну кількість цивільних жертв у Маріуполі та на інших територіях України, які залишаються під російською окупацією. Ще в квітні керівник Донецької ОВА Павло Кириленко зазначав, що, за оціночними даними, в Маріуполі могло загинути до 22 тисяч мирних мешканців.

В Україні було знищено понад 2100 російських танків і ще 4500 одиниць бронетехніки

За 200 днів повномасштабного вторгнення російська армія втратила в Україні понад 2100 танків і додатково 4500 броньованих машин. Такі дані навів Генштаб ЗСУ станом на 10 вересня.

Це суттєві втрати відносно тих сил, які РФ підготувала перед початком вторгнення (за оцінкою Центру оборонних стратегій станом на 20 лютого, без урахування залучення додаткових резервів РФ пізніше):

- 63% літаків (239 збитих з 375, з якими окупанти розпочали вторгнення);

- 88% гелікоптерів (212 збитих від початкової кількості у 240 вертольотів);

- 125% танків (2136 знищених, тоді як початкова кількість у силах вторгнення складала приблизно 1700 танків);

- 106% бойових броньованих машин (4584 з 4300 машин, підготовлених для початку вторгнення)

Серед інших втрат російської військової техніки за перші 200 днів війни:

- артилерійських систем — 1259 од.,

- РСЗВ — 311 од.,

- засобів ППО — 162 од.,

- БПЛА оперативно-тактичного рівня — 898 од.,

- крилатих ракет / - 215 од.,

- кораблів /катерів — 15 од.,

- автомобільної техніки та автоцистерн — 3426,

- спеціальна техніка — 114 од.

9 тисяч захисників віддали свої життя за Україну від початку вторгнення

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вперше озвучив цю цифру 22 серпня 2022 року, коли на форумі «Захисники. Перекличка» відзначив, що у війні беруть участь не лише військовослужбовці але й «наші маленькі дітки, які зовсім ні в чому не винні, крім того, що вони народилися саме тут і саме в цей час».

«Їхній батько пішов на фронт і, можливо, входить до тих майже 9 тисяч героїв, які загинули», — підкреслив Залужний.

Вочевидь, ця цифра щодня збільшується, особливо після того, як ЗСУ на початку вересня перейшли в контрнаступ на сході та півдні України. Утім, втрати українських сил під час вторгнення принаймні вп’ятеро менші, аніж російської армії - якщо брати офіційні дані Генштабу ЗСУ.

Росія випустила по Україні понад 3500 ракет

Ці дані 4 вересня оприлюднили інформаційні сторінки Стратегічного командування ЗСУ України.

Від початку повномасштабного вторгнення від ракетних ударів найбільше постраждали Луганська та Донецька області. За цей час Росія застосувала усі види своєї ракетної зброї, завдаючи ударів по Україні.

За свіжими оцінками Головного управління розвідки Міноборони України, які озвучив 9 вересня його представник Вадим Скібіцький, Росія вже відчуває брак високоточних ракет Іскандер, яких залишилося менше 200. Однак РФ накопичила багато застарілих ракет комплексів С-300, з яких останнім часом все частіше обстрілює міста України замість точних ракет.

«С-300 — це ракети, що знаходяться на зберіганні вже понад 30 років, а більшість із них років 35−40. Це насправді ракета, яку треба виводити із бойового складу. Її перероблюють. Їх близько 7 тисяч, — розповів Скібіцький. — Якщо порахувати скільки вони їх використовують, то їм вистачить цих ракет ще на 3 роки».

Близько 600 загиблих:удар по драматичному театру Маріуполя - наймасштабніший злочин РФ проти цивільних українців

Найсмертельніша з відомих на сьогодні одномоментних атак армії РФ проти цивільного населення України — авіаудар по театру в Маріуполі (Донецька область), де ховалися від обстрілів та бомбардувань мирні мешканці, зокрема чимало родин з дітьми.

16 березня російська авіація скинула на театр дві 500-кілограмові авіабомби. За даним ретельного розслідування Associаted Press, що спирається на детальній плани будівлі та свідчення вцілілих українців, внаслідок цього удару загинуло близько 600 людей. Це щонайменші оцінки, вказує АР, оскільки в театрі перебувало принаймні 1 тисяча осіб.

Серед інших ударів Росії по цивільних об'єктах України з найбільшою кількістю жертв, життя яких за ці 200 днів забрали російські військові:

- ракетний удар по залізничному вокзалу в Краматорську (Донецька область), 8 квітня — 59 загиблих;

- танковий обстріл будинку для літніх в Кремінній (Луганська область), 11 березня — 56 загиблих;

- ракетний удар по житлових будинках в місті Часів Яр (Донецька область), 14 липня — 48 загиблих

- обстріл будівлі Миколаївської ОДА, 29 березня — 37 загиблих;

- обстріл будівлі Харківської ОДА та центральної площі Харкова, 1 березня – 29 загиблих;

- ракетний удар в центр міста Вінниця, 14 липня – 26 загиблих;

- ракетний удар по курортному селищі Сергіївка в Одеській області, 1 липня – 22 загиблих;

- ракетний удар по ТРЦ Амстор у Кременчуці (Полтавська область), 27 червня — 21 загиблий;

- артилерійський удар по черзі за хлібом у Чернігові, 3 березня – 14 загиблих.

4 млн українських біженців отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС

Таку статистику станом на початок вересня наводить Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За його даними, загалом від початку війни було зафіксовано 12,3 млн перетинів кордону на виїзд з України і 5,5 млн — на в'їзд.

Після 200 днів війни у країнах Європи залишається близько 7,15 млн українців, підрахували в ООН, з них 4 млн повністю пройшли процедуру отримання статусу тимчасового захисту в країнах ЄС.

Найбільшу кількість українців з-поміж країн Євросоюзу прийняли Польща (близько 1,4 млн) та Німеччина (близько 1 млн).

Ще близько 2,5 млн українців опинилися в Росії - через примусову депортацію та вивезення людей включно з дітьми з окупованих загарбниками територій України. Той факт, що росіяни силоміць вивезли на територію РФ понад 2 млн українців, ще в липні 2022 року підтверджував президент України Володимир Зеленський. За його словами, кількасот тисяч з них — українські діти.

Росія облаштувала на сході України понад 20 фільтраційних таборів

«Так звані „фільтраційні табори“, які російські війська створили на окупованій території України, — це наслідування депортаціям і концентраційним таборам, які нацисти робили в Європі», — заявив ще в травні 2022 року президент України Володимир Зеленський.

Саме через такі табори російські загарбники примусово виселяють українців з окупованих території, найчастіше — в економічно депресивні регіони РФ. При цьому частина людей, які дотримуються проукраїнських поглядів або ж яких окупанти вважають загрозою окупаційному режиму, опиняються у спеціальних в’язницях і таборах. Там цивільним та військовополоненим українцям загрожують тортури і смерть, як це сталося з полоненими «азовцями» в Оленівці в ніч на 29 липня.

1 вересня 2022 року Human Rights Watch опублікувала звіт, в якому задокументовано порушення міжнародного гуманітарного права в таких таборах — завдяки свідченням понад 100 осіб, які пройшли «фільтрацію». Вони підтвердили, що були змушені пройти через цей процес, оскільки загарбники не залишили вибору.

А Єльський університет у США наприкінці серпня оприлюднив власне дослідження про облаштовану Росією систему фільтрації. Американські дослідники виявили на сході України щонайменше 21 табір, кожен з яких виконує одночасно одну або декілька з чотирьох функцій:

- місця для «реєстрації»;

- заклади, де переміщених осіб примусово утримують до моменту проведення допиту;

- центри для проведення повторних допитів;

- табори для інтернованих.

«У деяких конкретних випадках поводження, описане звільненими особами, як, наприклад, застосування електрошоку, екстремальні умови ізоляції та фізичні розправи, може розцінюватися як катування», — йдеться у звіті.

Понад 90% українців вірять у перемогу у війні

92% українців через пів року після початку повномасштабного вторгнення переконані, що саме Україна переможе Росію у війні. 77% з них твердо вірять у перемогу, ще 15% - скоріше вірять, свідчать дані нещодавнього опитування фонду Демократичні ініціативи та Центру Разумкова. Його результати були оприлюднені 22 серпня, напередодні Дня незалежності України.

З тих, хто вірить у перемогу, майже третина (31%) переконані, що її вдасться досягти вже до кінця цього року. Ще 34% вважають, що перемогти Росію Україні вдасться через 1−2 роки. Меншість (7%) вважають, що для перемоги потрібно від 3 до 5 років, ще 2,1% - що більше 5 років. Ще 23% респондентів не змогли відповісти на це запитання, а 1,7% тих, хто вірить у перемогу, не сподівається побачити її до кінця свого життя.

З цієї ж групи респондентів — тих, хто переконаний в перемозі України — більшість українців вважатимуть перемогою повне вигнання російських військ з усієї території України та відновлення її кордонів станом на січень 2014 року. П’ята частина опитаних (20,5%) переконані, що перемогою можна вважати знищення російської армії та сприяння повстанню в Росії чи розпаду цієї країни. Лише 7,5% погодилися б визнати перемогою витіснення окупаційних військ на лінію станом на 23 лютого 2022 року. Ще менше — 3% - готові визнати перемогою припинення війни навіть якщо за Росією залишаться території, захоплені під час вторгнення.

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів