Марина Поліщук
Новий міністр освіти й науки України Оксен Лісовий зробив декілька заяв, які спровокували хвилю обговорень у суспільстві. Адже стосуються вони системи шкільної освіти, а відповідно, кожної родини, в якій є діти шкільного або передшкільного віку.
Запровадження 12-річного терміну навчання
Один з таких моментів – це перехід на 12-річний термін навчання. Ідея щодо прискорення впровадження 12-річної системи шкільної освіти була озвучена 19 квітня, а реакція очільника МОН з’явилася лише 24 квітня. Можна зробити висновок, що ідея «не зайшла».
Отже, з чого все почалося.
У Міністерстві освіти та науки назвали переваги 12-річної системи шкільної навчання, яку пропонують запровадити з 2024 року, пише «Українська правда». Вона вплине, зокрема, на якість освіти, про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.
За його словами, 12-річна система шкільної освіти має низку переваг, зокрема, вона допоможе покращити якість освіти та інтегрувати українську освіту до програм Європейського Союзу.
«12-річка є євроінтеграційним кроком. Тому що більшість країн ЄС – ми робили дослідження серед 38 країн Європи, не лише членів ЄС — 19 країн мають 12-річну систему навчання, 17 країн — 13-річну, і навіть є країни з 14-річною і 15-річною повною загальною середньою освітою», – сказав Вітренко.
Урядовець зазначив, що в разі введення 12-річки може бути сформована середня профільна школа, яка допоможе дитині визначитися у майбутній професії.
«Позитивом буде те, що наші атестати середньої освіти будуть повністю визнаватися в європейських країнах. Тому що наразі нашим дітям треба навчатися ще один рік для того, щоб вступити до закладів вищої освіти Європи», – пояснив посадовець.
Андрій Вітренко додав, що 11-річне шкільне навчання нині існує лише в Росії та Білорусі.
«Враховуючи тенденції у сфері освіти, всі останні комюніке і ЮНЕСКО, і ООН, ми намагаємося подовжити навчання людини для того, щоб людина, по-перше, позитивно впливала на себе та свій добробут. По-друге, щоб вона позитивно впливала на добробут держави, і зростала її продуктивність праці. По-третє, це стабілізація суспільного життя – освічена людина – це людина багата і людина-інноватор», – підкреслив Вітренко.
Нині в Міністерстві освіти проводять експертні дослідження для того, щоб ухвалити виважене рішення, коли запровадити 12-річну освіту.
24 квітня на своїй сторінці у Фейсбук міністр освіти і науки Оксен Лісовий оприлюднив коментар:
«Перехід на 12-річну систему шкільної освіти запланований у законі на 2027 рік. Він має відбутися в межах реформи Нової української школи.
По-перше, для такого переходу необхідно мати затверджений державний стандарт про профільну старшу школу. Зараз він лише розробляється. По-друге, перехід вимагатиме чималих коштів, які нині у бюджеті не передбачені. Тому такі зміни на 2024 рік зараз не плануються.
Окрім того, на мою думку, ми не можемо говорити про прискорення переходу на 12-річну школу як основного інструмента для подолання освітніх втрат. Для цього потрібні більш комплексні рішення, пошуком яких вже займаємося із командою».
У Міністерстві у той же день пояснили, що згідно із Законом України «Про освіту» перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися у 2027 році — як частина реформи НУШ. Нині експерти тільки працюють над розробленням державного стандарту про профільну старшу школу. Цей документ визначатиме, яким буде навчання у старших класах.
Тож наразі не можна говорити про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання, оскільки освітній процес повинен бути послідовним і безперервним. Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких нині в бюджеті не передбачено.
Освітні втрати, спричинені ковідом і повномасштабною війною, — це однозначно великий виклик для української системи освіти. МОН разом із низкою профільних експертів шукає різні варіанти для його подолання, однак прискорений перехід на 12-річну систему шкільної освіти нині не розглядається.
Отже, відбій паніці. Поки діти вчитимуться 11 років, а новація має почати діяти у 2027 році, як це й передбачає реформа НУШ.
Скорочення кількості шкільних предметів
14 квітня Оксен Лісовий на своїй сторінці у Фейсбук запропонував долучитись до дискусії щодо кількості предметів у школі.
«Друзі, бачу активне обговорення щодо кількості предметів, яку вивчають школярі сьогодні в Україні. Є різні аргументи “за” скорочення та “проти”. Поговорімо відверто.
Два роки ковіду та рік повномасштабного вторгнення. Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене.
Наприклад, у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах – це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе як пріоритетні. Це я бачу і як батько, і тривалий час спостерігав як директор Малої академії наук.
Фактично питання стоїть не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, в якій формі відбувається навчання.
Згідно з Законом “Про освіту” 2017, у старшій профільній школі, починаючи з 2027 року, діти зможуть обирати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Відповідно, це має змінити підхід з мультипредметності на конкретний профіль, який цікавий школяру чи школярці.
Тому прошу вас поділитися своєю думкою з цього питання у коментарях і розповісти про досвід відвідування ваших дітей шкіл за кордоном.
Наша спільна мета – створити для дітей можливості здобути якісну, корисну та сучасну освіту», – написав міністр.
Станом на 24 квітня під цим дописом більше 2,6 тисяч коментарів. Жодного рішення поки ще офіційно не запропоновано.
Що ще пропонує команда МОН
У професійній групі «Новини вищої освіти» наведений ПЕРЕЛІК ІНІЦІАТИВ НОВОЇ КОМАНДИ МОН (на основі озвучених ініціатив):
1. Затвердження механізму зарахування результатів навчання учнів, які тимчасово навчаються за кордоном.
2. Термінові зміни, яких потребує українська освіта, зокрема:
– відновлення освіти офлайн;
– організація безпечного навчання;
– забезпечення якісної онлайн-освіти для українців за кордоном;
– створення умов для творчої та вільної роботи вчителів (викладачів);
– підвищення якості освіти;
– створення навчально-практичних центрів.
3. Повернення людей із тимчасово окупованих територій (за словами міністра, це основне завдання освіти зараз).
4. Усі педагогічні працівники мають мати гідний рівень оплати праці своєї надважкої та відповідальної діяльності.
5. Цифровізація системи освіти.
6. Трансформація закладів профтехосвіти, посилення їх, інвестування в них, об’єднування їх в потужні регіональні центри.
7. У прифронтових зонах освітнього процесу бути не повинно.
8. Зміна кількості шкільних предметів, у тому числі, шляхом створення інтегрованих предметів у середній та профільній школі.
9. Проведення моніторингового дослідження вивчення результатів навчання з математики та української мови серед учнів 6 та 8 класів.
10. Реалізація комплексу заходів щодо подолання навчальних втрат (пропозиції вже підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти).
11. Досягнення показника вступу 50% абітурієнтів до закладів професійної (професійно-технічної) освіти
12. Прийняття урядового рішення про затвердження Порядку використання 1,5 млрд. грн. на облаштування шкільних укриттів.
13. Прийняття урядового рішення про затвердження Порядку використання 1,0 млрд. грн. на закупівлю шкільних автобусів.
14. Запровадження пріоритетності при формування показників державного замовлення (у першу чергу – профтехосвіта, потім – фахова-передвища освіта і потім вже вища освіта).
15. Створення регіональних центрів ветеранського розвитку на базі закладів освіти, що сприятиме реінтеграції ветеранів війни (спільна ініціатива з Мінветеранів).
16. Виокремлення функціоналу ліцензування в окремий орган і формування прозорої моделі ліцензування.
17. Підписання двох міжнародних договорів з Польщею про співробітництво у сфері вищої освіти та діяльності садочків і шкіл, діти у яких вчаться польською мовою або де цю мову вивчають як мову національної меншини в Україні.
18. Вирішення питання щодо друку шкільних підручників.
19. Унормування процедури добровiльноï вiдмови особи вiд наукового ступеня.
20. Прискорене запровадження 12-річної освіти (в Україні треба запровадити 12-річну освіту вже з 2024 року – запропонував голова Державної служби якості освіти України).
21. Оновлення Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки.
22. Започаткування експертної панелі у партнерстві зі Світовим банком з метою проведення аналізу та зіставлення освітніх програм між Україною та тими країнами, у яких перебувають українські діти.
23. Створення сталої взаємодії з міжнародною коаліцією донорів і партнерів.
Ян Ярчук
