Окупанти вже вивезли свої родини з окупованого Херсона, відчувають великий страх перед партизанами, а ситуація в невеликих населених пунктах області вкрай важка та погіршується – у деяких світло та вода відсутні від березня. Як виживає та бореться з окупантами Херсонщина – про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
- Місяць тому президент України призначив вас головою Херсонської обласної державної адміністрації. Розкажіть, будь ласка, чи одразу погодилися? Як узагалі відбувався цей процес?
- Із пропозицією очолити Херсонську обласну військову адміністрацію до мене звернулося напряму керівництво країни. До цього я не планував повертатися на державну службу, проте війна відкоригувала мої плани. Чесно кажучи, довго не думав, адже знав, наскільки складна ситуація склалася в Херсонській області.
- Херсон зараз тимчасово окуповане місто. У якому населеному пункті ваше робоче місце та як організований увесь процес?
- Одразу після призначення було ухвалене рішення про переїзд Херсонської обласної військової адміністрації з Миколаєва до Кривого Рогу – саме тут сьогодні перебуває наша основна команда: мої заступники та більшість керівників органів місцевого самоврядування.
Кожен день ми розпочинаємо з опрацювання оперативної інформації та наради щодо завдань, які маємо виконати. Окрім необхідності повністю налагодити роботу ОВА та зміцнити її інституційну спроможність, ми з командою працюємо над відновленням критичної інфраструктури деокупованих територій та налагоджуємо процеси підтримки та допомоги людям. Також активно співпрацюємо з криворізькими колегами, адже дуже багато жителів області переїхали саме до Кривого Рога.
Загалом, географія роботи досить широка. Це й деокуповані території, і Миколаїв, і Запоріжжя, і решта міст, де працюють або мають запрацювати координаційні центри підтримки херсонців.
- Час від часу повідомлялося, що в полоні в окупантів зараз перебувають декілька сільських старост або голів ОТГ Херсонської області. Скільки саме станом на зараз? Що відомо про долю цих людей? Чи вимагають окупанти щось за їхнє визволення?
- На жаль, нові повідомлення про викрадення людей надходять щодня. Станом на кінець дня 5 вересня, від початку війни у Херсонській області зафіксовано 317 фактів викрадення – 190 людей досі перебувають у полоні. Серед них 76 представників місцевого самоврядування, 26 з яких досі перебувають у полоні. Також дуже багато активістів, атовців, громадських діячів, освітян і просто тих, хто висловлював свої проукраїнську позицію. Дехто в полоні ще з березня, і нам досі нічого не відомо про їх долю.
Зі зрозумілих причин – вирішувати це питання надзвичайно складно, проте ми робимо для цього все можливе. Зокрема, перебуваємо в постійному контакті з міжнародними організаціями, Міністерством реінтеграції та Уповноваженим з прав людини.
- Хто ці люди в переважній більшості? Що відомо про їхню долю, місце перебування та які вимоги в окупантів до цих наших громадян?
- Це люди різного віку, різних професій, різних статусів. Серед полонених є і жінки, і молодь, і люди більш старшого віку, навіть пенсіонери. Більшість із полонених відкрито говорили про свою активну проукраїнську позицію та виступали проти дій окупантів, відмовлялися співпрацювати чи сприяти окупаційній владі – через це їх забрали до підвалів, викрадали волонтерів, журналістів, активістів, тобто тих людей, в яких вони бачать лідерів громадської думки та які заважають окупантам вбивати, знищувати та мародерити.
- Скільки мешканців станом на зараз залишилися в Херсоні, скільки виїхали після повномасштабного вторгнення Росії?
- За ці пів року виїхали більше половини жителів всієї області, а це близько півмільйона осіб. І цей процес триває щодня, адже люди залишаються без будинків, без світла і води, без ліків і засобів особистої гігієни і, що найголовніше, без бажання жити у окупації під чужими прапорами. Щодня ми спостерігаємо великі черги на під’їзді до Василівки, люди вимушені стояти по декілька днів посеред поля, аби все ж таки потрапити в безпечне місце, на підконтрольну Україні територію. Виїхало дуже багато молоді та родин із дітьми.
На жаль, залишаються в небезпеці малозабезпечені родини, пенсіонери, які за певних особистих умов не можуть покинути свій будинок або стареньких батьків. Хоча це й досить складно, через відсутність на окупованій території нормального зв’язку та інтернету, ми намагаємося контактувати з тими, хто залишився там та надавати їм допомогу.
- Якщо людина або сім’я хоче виїхати з Херсона або з окупованої території Херсонської області, то яким повинен бути алгоритм її дій? Куди телефонувати, кого прохати допомогти?
- Потрібно подати заявку на будь-який канал комунікації ОВА (гаряча лінія, чат-бот, електронний опитувальник), очікувати зворотного зв’язку від відповідального підрозділу, який скоординує процес евакуації. Безпосередньо ОВА не здійснює евакуацію, але ми співпрацюємо з волонтерами та перевізниками, а також надаємо інформаційну підтримку.
Після виїзду люди не залишаться сам на сам із проблемами. У Запоріжжі працює наш координаційний центр «Я – Херсон», де можна переночувати та отримати першу необхідну допомогу чи консультації. Потім херсонці можуть бути евакуйовані в будь-яку область України, де їм буде надана допомога із проживанням.
- Згідно з офіційними повідомленнями, мости на Херсонщині отримали значні ушкодження, що є військовою необхідністю для нашої держави. Через це виникає питання: яка зараз ситуація в Херсоні з продуктами та цінами на них, з водою, з ліками (особливо - інсулін, кардіопрепарати) та цінами на них?
- Великого впливу на ціноутворення ураження мостів не має, адже від самого початку ціни зросли десь в три рази, а більшість продуктів завозяться лише з окупованого Криму, так названої ДНР та Росії. Самі херсонці ігнорують російські товари та намагаються купувати херсонське або вироблене в Україні. Багато магазинів були вимушені зачинитися, а на їхньому місці окупанти відкрили свої «Ситі маркети», «АБЦ» та інше. Цінники у двох валютах, проте розраховуються люди в основному гривнею.
Якщо коротко щодо цін: хліб коштує від 20 до 25 гривень, свинина – від 200 гривень на ринках та по 250 в магазинах, яйця – по 40-50 гривень, молоко – 25 гривень за літр, кавуни – по 5 гривень, помідори – від 30-ти. Значно зросли ціни на продукти особистої гігієни, звичайний, найдешевший шампунь може коштувати від 200 гривень.
Дуже важко з ліками. Українських медпрепаратів практично немає, в аптеках лише російські ліки. Дуже багато медикаментів продають прямо з багажників машин на ринках, ціни на них такі самі, як у Росії. Звичайні краплі для носа коштують 150 грн, багатьох спеціальних препаратів взагалі нема. У пошуку допомагають волонтери, часто ліки передають автобусами із Запоріжжя. У нас на складах є всі необхідні ліки для важкохворих, але доставляти їх надзвичайно складно та небезпечно, проте ми шукаємо способи вирішити цю проблему.
- Що відомо про гуманітарну ситуацію в невеличких населених пунктах Херсонщини, про ситуацію в селах?
- Ситуація важка, і з кожним днем стає лише гірше. Є населені пункти, в яких світло та вода востаннє були ще в березні. Кожен другий будинок знищено, пошкоджена вся інфраструктура, заміновані дороги й поля. У цілому, за ці пів року частково або повністю знищено майже 3 тисячі цивільних об’єктів. У деокупованих селах взагалі критично, тому повертатися туди люди поки не можуть.
Люди купують генератори, аби приготувати їжу та запастися водою, заряджають телефони за допомогою акумуляторів – це надзвичай важкі умови життя. У селах Бериславського та Каховського районів жителі тижнями сидять у підвалах, а в їхніх будинках живуть окупанти. Інколи росіяни дозволяють їздити в місто по їжу, тому люди наймають машини й закуповуються на все село.
- Було багато інформації про те, що аграріям з окупованих територій Херсонщини доводилося викидати овочі, фрукти, тому що не було можливості їх реалізувати. Як виживають аграрії Херсонщини?
- На жаль, це так. Адже вирощувалася продукція не лише для забезпечення жителів Херсонщини, а й усієї країни. Багато врожаю було викрадено та вивезено в Крим та Росію, вивезено й важливу сільгосптехніку, комбайни, трактори. Багато фермерів навіть палили власні поля та знищували врожай, аби він не діставався ворогу. Це жахливі реалії сьогодення нинішньої Херсонщини.
- Майже кожного дня з’являється нова інформація про факти мародерства в Херсоні. Можливо, вам відомо про обсяги мародерства з боку «другої армії» світу? Можливо, є інформація про те, як вони відправляють награбоване додому? Наприклад, у Київській області ковдри та подушки везли на танках і загубили в полях.
- Дуже багато автомобілів було викрадено й вивезено з території області, навіть зараз на вулицях міста можна бачити цивільні авто з наліпкою z, і не лише на дорогих марках, а й на звичайних «ВАЗах» і «Ланосах». У селах люди розповідали, що окупанти вселяються у будинки тих, хто виїхав та вивозять їх речі, їдять їхню худобу та запаси їжі. І навіть розповідають, що їм так подобаються села, що вони хотіли би навіть там залишитись жити.
У більш заможних будинках виносять коштовності, гроші, з шкіл вивозять комп’ютери та інше обладнання. Доходить до того, що в ефірі своїх пропагандистських ЗМІ окупанти показують збудовані Україною установи та приміщення як ті, що звели вони. Нещодавній випадок із ЦНАПом у Новій Каховці яскраве тому підтвердження. Він був збудований торік у рамках Великого будівництва, а показали це так, що «спорудили» його саме росіяни.
- Питання щодо житла в облцентрі, яке тимчасово залишили. Є інформація, що багато порожніх квартир уже зайняті російськими окупантами. Що відомо про масштаби такого ганебного явища?
- Про такі випадки ми знаємо, але найчастіше окупанти вселяються у захоплені готелі, хостели, державні установи і навіть привозять туди свої родини. Заселяються також у бази відпочинку, санаторії, будинки політиків та відомих херсонців. Це справді ганебно.
- Мешканці Херсонської області надсилають вам свої анкети. Уже надіслали майже тисячу. Майже половина запитів стосуються їжі. Якими історіями діляться люди? З якими гуманітарними потребами до вас звертаються мешканці окупованих територій?
- Від старту опитування до нас вже надійшло понад тисячу заяв і не лише від жителів тимчасово окупованої області, а й ВПО. Зараз спеціалісти займаються вивченням та систематизацією усіх потреб.
Заяв дуже багато, тому ми поставили за мету реагувати на кожен запит упродовж 5 днів, і впевнений, у майбутньому цей термін буде скорочений вдвічі. Тому, користуючись можливістю, прошу всіх, хто цього потребує заповнити анкету, аби ми могли вам допомогти.
Серед головних питань – евакуація, потреби в їжі та медичних препаратах. Повторююсь, кожну анкету опрацюємо, тому всі, хто до нас звернувся обов’язково отримають відповідь.
- Що відомо про навчальний процес у школах на окупованих територіях? До чого примушують окупанти вчителів та батьків школярів?
- Навчальний рік окупанти все-таки розпочали, хоча коректніше буле сказати – імітували початок навчального року. Із понад 450 навчальних закладів відкрито 91, де відтепер дітей «навчають» за новою російською програмою з обов’язковим вивченням історії Росії.
За нашою інформацією, дітей до шкіл пішло дуже мало, адже батьки розуміють, наскільки це небезпечно. Усі школи охороняють озброєні військові. Викладають дітям, в основному, місцеві колаборанти, які дуже часто взагалі не мають ніякого відношення до освіти, та завезені з так званої ДНР та окупованого Криму вчителі.
У цьому сенсі окупанти вели активну роботу та намагалися тиснути й підкупити батьків. Зокрема, усім хто до 15 вересня піде до школи, обіцяють виплатити по 10 тисяч рублів, молодшим школярам обіцяють гаряче харчування, а дорослішим – булочку та напій. А тим батькам, які відмовилися віддавати дитину до школи – погрожують штрафом у 180 тисяч рублів, конфіскацією майна та позбавленням батьківських прав.
Зі свого боку ми, разом із Міністерством освіти України, реалізували можливість дітям, що проживають в окупації, навчатися онлайн в українській школі, за українськими програмами.
- Скільки шкіл зараз працюють на окупованій частині області?
- З українського боку офлайн не працює жодна школа Херсонщини, адже це дуже небезпечно як для дітей, так і для освітян. Увесь навчальний процес відбувається дистанційно за трьома різними напрямками, серед яких і сімейна форма навчання.
А ось окупантам вдалося відкрити більше 80 закладів по області. Точну кількість дітей назвати важко, у своїх ЗМІ вони повідомляють про 7 тисяч першачків та отримання 5 мільйонів підручників з Росії. Також повідомляють про 400 першокурсників у захопленому Херсонському державному університеті, тоді як раніше кількість дітей була втричі більшою. Також анонсують про укомплектованість складу на 80%, але це відверта брехня, адже через брак кадрів директорами шкіл та працівниками стали звичайні охоронці та прибиральниці.
- Скільки шкіл працюють на підконтрольній українській владі частині Херсонської області? Їхня робота – це дистанційний формат чи очний?
- Як я вже сказав раніше, усі школи працюють дистанційно. Адже йдуть важкі бої, і ми не можемо нехтувати безпекою дітей і вчителів. Також кожен десятий заклад пошкоджено або знищено. Попри всі труднощі, ми змогли зробити все можливе, аби жодна херсонська дитина не залишилася без освіти. Діти можуть навчатися за різними формами: сімейна, дистанційна із самостійним опануванням деяких дисциплін та у форматі екстернату.
Діти на тимчасово окупованих територіях, у зоні активних бойових дій або за кордоном, можуть зареєструватися на будь-яких онлайн-планформах та навчатися за українською програмою. До освітнього процесу залучено тільки тих вчителів, які виїхали з області. Усі інші залишаються на простої та обов’язково повернуться до виконання своїх обов’язків після закінчення війни.
- Чи правдива інформація, що російські військові евакуювали своїх поранених із Херсона? Якщо так, то, на вашу думку, яка причина?
- Наскільки нам відомо, то вони навіть вивезли власні родини з міста. Адже з кожним днем стає дедалі спекотніше, і ворог несе значні втрати. Лікарні переповнені пораненими та вбитими росіянами. Дуже часто вони гинуть і від так названого «френдлі фаєр», коли вони стріляють один в одного. Нещодавно у Херсоні, біля школи поліції, відбулася перестрілка між чеченцями та «днрівцями». Багато солдат просто дезертирують. Окупанти чітко розуміють, що майже всі мости зруйновані та автомобільного сполучення просто немає. Підкріплення чекати нема звідки, і питання їхнього знешкодження – це лише питання часу.
- Взагалі, що відомо про настрої окупантів у Херсоні? Наскільки в них великий страх перед українськими партизанами? Перед рухом спротиву?
- Страх є, і він великий. Вони прикриваються мирним населенням, тому намагаються завжди бути посеред людей, жити біля багатоповерхівок, ходити по ринкам і магазинам. Вони не розуміють, як херсонці залишаються такими сильними.
Натомість щодня рух опору доводить, що Херсон - це Україна. Партизани продовжують вбивати та калічити колаборантів. Нещодавній випадок із убивством нардепа-колаборанта Ковальова яскраве тому підтвердження. Щодня в місті та області перевіряються будинки та гаражі, вони налякані та шукають зброю, зрадників та навіть оголосили про винагороду за інформацію про «підозрілих осіб». Але херсонці не здаються. Росіянам страшно, але далі буде ще страшніше, я у цьому впевнений.
- Майже кожний українець запитує зараз про те, коли ж усе ж таки будемо реально їсти херсонські кавуни, коли попливе баржа з ними?
- Ви знаєте, я не маю можливості розповідати про дії ЗСУ, але я твердо переконаний, що наступного літа ми відпочиватимемо не лише на узбережжях Чорного моря в Залізному порту чи Скадовську, а й в українському Криму. А наші найсмачніші кавуни та томати знову будуть на столах усіх українців. Ми впевнені в ЗСУ, які вже пів року демонструють всьому світові свій героїзм та відвагу. Я спілкуюся з багатьма людьми і завжди чую захоплення на адресу українців, президента і наших військових.
Бажаю всім жителям області Божого захисту та терпіння, перемога за нами! Слава Україні, слава Українцям, слава ЗСУ! А Херсонщина обов’язково буде звільнена та відбудована!
Тэги: