Наступ українських військових на півдні триває, хоч поки ЗСУ відмовляються коментувати інформацію про звільнені населені пункти, оскільки переймаються долею мирних жителів.
В інтерв'ю Радіо НВ ізраїльський військовий експерт, офіцер резерву Армії оборони Ізраїлю Віктор Верцнер розповів, що відомо про події на півдні, та проаналізував їхній перебіг.
- Офіційно від посадовців Збройних сил України зараз до всіх українців надходять два основних прохання: по-перше, якщо ви в зоні активних бойових дій, подбайте про укриття, запаси їжі, води, медикаментів. По-друге, зайвий раз не коментуйте кожен крок ЗСУ. Чому обидві ці вимоги є надзвичайно важливими і їх потрібно дотримуватися?
- Перш за все Херсон — це найближча до мого серця тема, бо я народився там, це моя Батьківщина, моя рідна земля. Тому 29 серпня для мене важливий день.
Щодо вашого запитання, відповідь буде досить проста. Зараз українське командування має визначитись із основними та допоміжними зусиллями щодо наступу на півдні України. Російське командування, відповідно, має реагувати на цей наступ якось. Чим пізніше росіяни дізнаються, де саме буде основний удар українських Збройних сил, тим буде краще.
Тому давайте зачекаємо: не треба коментувати кожен крок, треба лише зачекати та молитися за ЗСУ, які діють на цьому напрямку.
- Які є основні рекомендації для цивільних, які залишилися в зоні активних бойових дій? Що кожна людина може зробити зараз, аби підготуватися, якщо ще не пізно?
- Якщо ви мешкаєте поряд із якимось розташуванням російських військ, то насамперед треба, мабуть, у відповідних телеграм-каналах, користуючись ботами, ці координати надіслати українським військам. По-друге, треба тимчасово переїхати до родичів чи на будь-яку іншу адресу, яка не поруч із розташуванням російських військ. Треба запастися їжею та водою на декілька днів щонайменше. Знаходитися біля безпечного місця, використовувати правило двох стін. Якщо є якийсь підвал, використовувати це. Та чекати на українські війська.
- Якщо говорити про Херсонщину як територію, де зараз відбуваються бойові дії, що найскладніше з військового погляду? Це ж степ, рівнинна територія, а це вже означає, що нашим Збройним силам буде як на долоні противника видно, але ж і противникові теж це надає якусь певну перевагу.
- Це риторичне запитання, бо ви вже на нього відповіли. Це степ, бачити як на долоні в обидва боки. Тому саме в степу дуже непросто атакувати та непросто оборонятися. Але українські війська дуже добре використовують [територію], вражаючи шляхи постачання противника. Як я розумію, майже всі мости на лівий берег Дніпра пошкоджені й не можуть використовуватися для постачання угрупованню противника на правому березі Дніпра. Це дуже добра новина та дуже правильні дії.
Зараз треба виявити найслабшу ланку в обороні противника і саме там докласти основних зусиль щодо цього наступу. Але, як я вже говорив, основне зусилля не може бути одиничним, треба застосовувати також і допоміжне зусилля задля того, аби ворог не зумів швидко виявити напрямок основного зусилля. Це правило будь-якого наступального бою — немає різниці, чи то в степу, чи в інших топографічних умовах.
- 109-й полк так званої «ДНР» та російські десантники, які мали його прикривати, що відійшли від своїх позицій, я так розумію, фактично втекли. Це одна з таких слабких ланок, яку вже дотисли наші Збройні сили?
- Так, але треба розуміти, що російська військова доктрина щодо оборони складається з трьох складових. Є три лінії оборони. Перша — не дуже потужна, вона завжди слабка. Друга трохи потужніша. І найпотужніша — це третя лінія оборони.
- Що можна сказати про тактику росіян у таких ситуаціях, спираючись на досвід попередніх воєн, які вела Росія? Чи можна якось спрогнозувати, як далі поводитимуться російські війська?
- Вони намагатимуться зупинити українські війська на одній із цих трьох ліній оборони та перейти в контрнаступ саме з тієї лінії. Це дуже проста стратегія, але росіяни завжди її використовували. Якщо вони не зможуть зупинити, оборона буде пробита. Якщо українці проб’ють оборону, всі три лінії, то решта оборони посиплеться.
- Про роль Криму також хочу вас запитати. Наскільки те, що останнім часом в росіян періодично вибухало й горіло щось на складах боєприпасів, що вони звідти відтягували техніку, бо не можуть її захистити, послабило їхню здатність оборонятися на півдні?
- Звичайно, що це послабило [їх]. Ми чули, що майже половина авіації Чорноморського флоту була пошкоджена, і це дуже добре. Також були пошкоджені склади та шляхи постачання, що теж добре. Але найважчий удар по Криму був саме по моральному стану росіян, бо вони відчували й думали, що Крим — це недоторканна частина вже Росії, але весь світ упевнений, що це Україна. Цю недоторканність українці змогли зняти. Це дуже важкий крок у напрямку моральної перемоги.
- Що нині можна сказати про морально-психологічний стан російського війська? Чи можна сказати, що за пів року усвідомлення могло з’явитись у російській армії, що їх усіх обдурили. Чи впливає це на те, як вони поводяться на фронті?
- Ще з перших днів цієї війни моральний стан російських загарбників був дуже низький. Кожен додатковий день цієї війни лише погіршує моральний стан загарбників, це аксіома.
- Скільки може тривати звільнення півдня, зважаючи на нинішню динаміку? Розумію, що дуже багато факторів, складно робити прогнози, але йдеться про дні, тижні або довгі місяці виснажливої боротьби?
- Я не маю достатньо інформації, аби правильно відповісти на це запитання. Це залежить від багатьох речей, я колись говорив, що це [військовий письменник Карл] фон Клаузевіц казав, що війна — це королівство невідомого. Чому це королівство невідомого? Тому що на кожну дію є протидія, і все залежить від цього, яка буде протидія на твою дію, як ти будеш реагувати на ці протидії. Тому це насправді королівство невідомого, усе залежить від дуже багатьох факторів.
- Якщо оглядатися назад, дивитися на ці пів року від початку повномасштабного вторгнення Росії до України, чи можна сказати, що тактика завдання точкових, але дуже прицільних ударів із боку Збройних сил України, виправдовує себе? Зважаючи на те, що ворогів більше і техніки у них більше. Україна ж у цьому разі має діяти хитріше і, як говорять американські військові експерти, про це писало CNN: така тактика ведення війни виправдала себе, тому що це єдиний дієвий спосіб, як протистояти такому противнику, коли сили, на перший погляд, не співмірні.
- Звичайно. Я вважаю, що за цією тактикою стоять саме американці, тому і постачання, які ми бачимо, дуже доцільні до цієї тактики. Виснажити противника, який переважає тебе в засобах, виснажити його шляхи постачання, виснажити склади, знищити їх, — це дуже правильна тактика.
Тэги: