Жителі всіх окупованих населених пунктів Херсонщини з нетерпінням чекають на визволення з-під рашистського гніту. Тому радіють новинам про вже звільнені села й потайки готуються зустрічати наших захисників.
А як зустрічали українських бійців на вільній завдяки їм Херсонщині? Про один чудовий ранок, коли жителі Високопілля проснулися в уже деокупованому селищі, розповіла пані Світлана. Вона – одна із тих, хто не покинув своєї домівки, пише «Мост».
Нагадаємо, про звільнення селища міського типу Високопілля стало відомо 4 вересня – саме тоді над місцевою лікарнею бійці ЗСУ підняли український прапор. Зараз населений пункт, за інформацією голови ХОВА Ярослава Янушевича, зруйнований на 80%. Однак до останнього там залишалися місцеві жителі, серед них і пані Світлана.
Про те, що до селища зайшли українські військові, 4 вересня о пів на шосту ранку жінка дізналася від сусіда.
«Я чую гучний голос: "Ти що, спиш?! Там наші зайшли! Я йому [сусіду] не повірила. Виходжу – один він стоїть. Кажу йому: що ти мені, мовляв, розказуєш? А він мені знову: "Свєта, наші зайшли!" Вийшла на дорогу – у чому була, накинула халат зверху. Дивлюся – точно! По одній стороні йдуть, по другій», – розповіла жінка.
За словами Світлани, вона готувалася зустрічати «наших» із синьо-жовтою стрічкою, яку тримала вдома.
«Я побігла за тою стрічкою і – до них! Починаю кричати: "Хлопці, дорогі!" Сказала їм "Слава Україні", але вони промовчали. І я подумала: переодіті орки. У мене аж руки опустилися. Але тоді один солдат показав мені на їхнього командира, і я підійшла до нього – він підтвердив, що вони наші», – згадує Світлана.
Командир підтвердив і попросив сховатися. Адже в селищі ще залишалася частина російських солдат, які ховалися по підвалах.
«Вони [військові РФ] завжди ховалися за нашими спинами, шукали дома з підвалами, забирали наші харчі, бо їхні ж їсти неможливо», – ділиться пані Світлана.
Жителі Високопілля зустрічали бійців ЗСУ на колінах.
«Ми їх [українських військовослужбовців] так обнімали!.. Так плакали!.. А вони нам: "Ми вас уже не залишимо, ми вас звільнили уже"», – розповідає Світлана.
Зараз у Високопіллі досі небезпечно. Населений пункт обстрілюють, часто виникають пожежі. Однак жителі все одно потроху повертаються додому та думають, як будуть зимувати. Місцева влада при цьому все ж таки наполягає на тому, що повертатися зарано.
Голова Високопільської громади Ганна Шостак-Кучмяк каже, що після звільнення побувала в селищі вже кілька разів.
«В основному, було завдання терміново евакуювати населення, яке залишилося, яке пережило окупацію, яке за майже пів року окупації, дуже постраждало. Потрібно було терміново евакуйовувати людей, адже куди заходять ЗСУ, там окупанти усіма видами озброєння нападають та нищать усе. Але не всі люди виявили бажання, евакуювалося тільки 24 людини. Це були здебільшого люди похилого віку. Усі інші зраділи, що зайшли наші воїни, їх це окрилило. Вони кажуть: "Ми пережили такого ворога, а тепер з нашими захисниками ми будемо тут. Нікуди ми не поїдемо, не полишимо наші домівки"», – розповіла голова громади виданню «Суспільне».
За її словами, серед тих, кого вдалося евакуювати, була 75-річна поранена жінка.
«Заходимо до цієї бабусі в хату – даху немає, стелі немає, відкрите небо, і бабуся лежить на ліжку. Але така весела, каже: "Ми все витримаємо, головне, що прийшли наші". Люди щасливі, що деокупація нарешті сталася», – додала пані Ганна.
Тэги: