Мер Мелітополя Іван Федоров в інтерв'ю Радіо НВ розповів, чим уже займається і що буде робити партизанський рух у місті, а також про деокупацію та плани втечі окупантів у Крим.
- Ми з великою радістю слідкуємо за діями партизанів у Мелітополі. Дуже вдячні їм за те, що вибухом відірвало зад одному з колаборантів (кілька днів тому в результаті вибуху поранено одного з очільників виборчого штабу «Єдиної Росії» Олега Шостака. - Прим.ред.). Як дії партизанів коригують дії окупантів?
- Супротив на території Мелітополя, як і іншої частини Запорізької області розпочався ще з 24 лютого, з перших днів окупації і повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Тоді це був публічний спротив, сьогодні - партизанський.
Є основні завдання, які виконуються силами партизанів. Насамперед, це перекриття постачання озброєння, боєприпасів та їх ліквідація. Друге — це інформування наших силових структур, Збройних сил України про місцезнаходження, пересування і так далі. А третє - це демотивація колаборантів та окупантів. І, звичайно, ми бачимо результати.
Після того, як, наприклад, було зруйновано штаб [партії] Єдиної Росії на території Мелітополя, то його і членів цього штабу більше немає на території міста. Після того, як було відірвано зад, як ви правильно сказали, одному з ключових колаборантів, знаю, що декілька колаборантів зараз думають, як їм тікати з міста, тому що партизани чітко оголосили полювання на тих, хто буде сприяти проведенню референдуму.
Ми чекаємо, що найближчим часом будуть зроблені окремі дії партизанського руху, які завадять виїзду колаборантів за межі Мелітополя.
- Колаборантка Галина Данильченко зовсім не з’являється останнім часом, навіть намагалася відмовитися від своєї високої посади. Чи вам щось відомо про неї?
- Мені все відомо про неї, як все відомо нашим ЗСУ, нашим партизанам.
Сьогодні вона продовжує не з’являтися серед мешканців, не спілкуватися з жителями Мелітополя. Сьогодні вона лише записує якийсь відеоряд для пропагандистських ЗМІ та ховається за межами міста, але добре відомо, де.
Її шлях вже чітко зрозумілий. Це два варіанти. Перший — вона буде відповідати за українським законодавством та сидіти в тюрмі з конфіскацією майна за державну зраду. Але це для неї буде щастя, тому що інший її шлях — вона буде ліквідована силовими структурами ворога — Російської Федерації.
- Ви говорили нашим колегам про те, що ті колаборанти, які бояться українського контранаступу на Херсонщині, тікають у Мелітополь. Я так зрозумів, що вони розглядають місто як спокійну гавань. Чи вони щось не розуміють про Мелітополь? Як ви пояснюєте такі їхні дії?
- Я сказав трохи інакше: це не про спокійну гавань, а про те, що Мелітополь (історично і географічно так склалося) є центром півдня України — Запорізької та Херсонської областей. Це логістичний вузол, через який [відбувається] і пересування техніки, і постачання боєприпасів. Сьогодні це є і адміністративний центр, який зробили окупанти. Тому сьогодні, коли вони тікають з правого берега річки Дніпро, переміщуються в сторону міста Мелітополя, і, звичайно, думають про відхідні шляхи, як втекти в бік Криму. А від Мелітополя до кордону з Кримом трохи менше 100 км.
Тому сьогодні вони розглядають Мелітополь як логістичний центр. А для нас, для наших ЗСУ, звичайно, принциповим є Мелітополь, тому що це ключ від всього півдня нашої держави. Без звільнення Мелітополя неможливе звільнення півдня нашої держави загалом.
- Окупанти можуть втекти з правого берега Дніпра, ЗСУ роблять для цього дуже багато. Знову були удари по Антонівському мосту. Це ще більше для них створює проблем, адже вони не можуть відновити, наприклад, постачання озброєнь туди. Але ми розуміємо, що це переважно про Херсон. Якими ви бачите дії щодо звільнення Мелітополя?
- Я чітко розумію, що зсередини Мелітополя є спротив і 95% мешканців чекають сьогодні на звільнення нашими ЗСУ. Звичайно, я не маю жодного права казати, як буде звільнено Мелітополь, коли, тому що це компетенція наших ЗСУ. Наша задача — кожен на своєму місці має допомагати в реалізації [цієї мети], і виконувати ті завдання, які даються нашими ЗСУ та найвищим політичним керівництвом.
Звичайно, є декілька шляхів деокупації Мелітополя. Я впевнений, що один з них призведе до повноцінної деокупації півдня України.
Але наша задача сьогодні - тримати зв’язок з нашими мешканцями, доносити до них правдиву інформацію, тому що вони знаходяться в інформаційному вакуумі. Ворог навіть не очікує, який публічний спротив, як на початку другої хвилі вторгнення 24 лютого, розпочнеться саме всередині міста. Наступ на місто, звільнення міста буде не тільки ЗСУ, а й зсередини нашими цивільними мешканцями, які зараз залишаються у Мелітополі.
- Ми з часом трішки більше дізнаємося про те, яким чином окупантам вдалося зайти на південь так легко. Наприклад, ДБР опублікувало підозру щодо Олега Кулініча. Він був очільником Управління СБУ у Криму. Повідомляється, що він був одним з тих, хто приховував інформацію щодо можливого вторгнення росіян з боку Криму. Щодо силових відомств Мелітополя, можливо, саме СБУ, чи вам відомо щось про тих, хто там міг співпрацювати з окупантами?
- Швидке захоплення Мелітополя сталося через те, що ворожі війська пройшли швидко і зайшли зі сторони Криму. Ми це чітко розуміємо і це на слуху у кожного громадянина нашої держави. Це не територія Запорізької області, а Херсонської, тому і відповідальність здебільшого на спецслужбах, які контролювали безпосередньо Херсонську область.
Щодо спецслужб Запорізької області. На це не раз звертав увагу і президент України Володимир Зеленський під час нарад, проведених на території Запоріжжя. Всі спецслужби, які працювали на території Мелітополя, виконували наказ і продовжують його виконувати до сьогодні, згідно з тими командами, наказами, які надходять від центральних апаратів.
Сьогодні коментувати, хто, коли і як залишав [місто], я не уповноважений, тому що ми живемо під час війни і це може бути використано проти нас, нашої держави загалом. Але я впевнений, що точно всі крапки над «і» будуть розставлені .І сьогодні вже відповідні силові структури цим займаються.
Тэги: