Марина Поліщук
Зранку 9 листопада в тимчасово окупованому Сімферополі на кладовищі «Абдал» зібралося чимало відомих колаборантів. Нагодою стало відкриття пам’ятника похованому тут Стремоусову, з якого окупанти ліплять героя.
До річниці загибелі «першого заступника губернатора Херсонської області» пропагандисти зняли навіть документальний фільм «Кирилиця Стремоусова». Його теж, імовірно, показуватимуть 9 листопада – у межах заходів до дня загибелі зрадника.
Нагадаємо, херсонський колаборант Кирило Стремоусов загинув 9 листопада 2022 року в ДПТ на окупованому лівому березі Херсонщини. Існує версія, що аварія трапилася не просто так – зрадника, який напередодні втечі російських окупантів з правобережжя області став незручним, могли прибрати свої ж.
Проте доказів смерті Стремоусова Україна не має, тому минулого місяця Малиновський райсуд Одеси засудив загиблого колаборанта до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Поховали Стремоусова в Сімферополі – на його могилі в річницю смерті встановили пам’ятник у повний зріст. На кладовищі з цієї нагоди зібрався цілий «букет» з найвідоміших зрадників. Як повідомляють російські ЗМІ, «у пам’ятній церемонії взяли участь голова Криму Сергій Аксьонов, вдова Стремоусова, губернатор Херсонської області Володимир Сальдо, голова державної ради республіки Крим Володимир Констянтинов, голова Севастополя Михайло Развожаєв, губернатор Запорізької області Євген Балицький та інші офіційні особи».
На цвинтарі звучали «зворушливі» промови – так, голова ЛДПР Леонід Слуцький, з ініціативи якого виготовлено пам’ятник, назвав Стремоусова «яскравою зірочкою»:
«Промайнуть десятиліття, століття, ім’я Кирила Стремоусова залишиться в російській історії. Він яскравою зірочкою майнув на нашому політичному небосхилі, але дуже багато зумів зробити», – сказав Слуцький.
«Цей пам’ятник буде нагадувати, якою має бути людина», – заявив у своїй промові Сальдо.
Як видно на одному з фото, які поширюють сьогодні пропагандистські пабліки, майже вся «свора» кремлівських маріонеток схилила голови перед пам’ятником мертвому Стремоусову. Ще б на коліна стали для повноти своєї «скорботи»! Мабуть, відчувають, що недовго їм усім залишилось «панувати» на окупованій українській землі – а когось, не виключено, чекає доля того ж Стремоусова.
