Зрошення, посухостійкі сорти та «нішеві» культури: які перспективи аграрної Херсонщини

Всі ми бачимо, як за останні десятиріччя змінився наш клімат, як важко садівникам-городникам і особливо великим сільгоспвиробникам пристосуватися до примх природи.

«Аналіз багаторічних даних погодних умов за 135-річний період свідчить про локальні кліматичні зміни на території Південного Степу України, які є відображенням глобальних змін клімату на Землі. Це й коливання температури повітря, й кількість атмосферних опадів. Причому опади надходять украй нерівномірно, зливи змінюються довготривалими бездощовими періодами. За останнє століття відмічено три періоди потепління. При цьому сучасне потепління є більш помітним за попередні. Підвищення посушливості клімату обумовлює необхідність зміни підходів до системи ведення землеробства особливо в південних регіонах України, потребує відновлення й розширення зрошення як гаранта отримання високих і якісних врожаїв за умов недостатньої кількості опадів», – коментує Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, директор Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.

Рішення актуальних питань протидії глобальному потеплінню в Інституті зрошуваного землеробства НААН шукають під час міжнародних науково-практичних конференцій разом із ученими з профільних університетів країни, представниками Продовольчої сільськогос­подарської організації ООН тощо. Що важливо, в Інституті, незважаючи на скорочення бюджетного фінансування в 2019 році на понад 50%, усе ж зростає масштабність досліджень у різних напрямах аграрної науки, результати яких впроваджують не тільки в Україні, а й за кордоном.

Читайте також: На Херсонщине 700 гектаров занято под ягоды: выращивают даже инжир и годжи

У ПЛАНАХ – ПОЛІГОН СИСТЕМ ЗРОШЕННЯ

Із Раїсою Анатоліївною ми говорили про найактуальнішу проблему – відновлення зрошення й підвищення ефективності його використання. Саме над цим питанням не перший рік працюють учені Інституту. Як зазначила директор, на сьогоднішній день існує декілька технологій і способів штучного зволоження. Однак для більш ефективного їх запровадження у виробництво вчені Інституту планують створити полігон із демонстрацією різних систем зрошення для вітчизняних товаровиробників із економічним, технологічним і екологічним обґрунтуванням. Мова йде про системи дощування, мікрозрошення, підґрунтового, краплинного, імпульсного тощо.

Крім того, розроблено інноваційні технології вирощування сільгоспкультур із диференційованими системами обробітку ґрунту. Це важливо для зниження технологічного навантаження на грунти. Застосування органо-мінеральних систем удобрення необхідне для зменшення хімічного забруднення, переходу на екологобезпечне й органічне землеробство.

СОРТИ БЕЗ ГМО

Як розповіла Раїса Вожегова, в Інституті на високому рівні проводиться робота зі селекції основних сільгоспкультур: пшениці озимої, кукурудзи, сої, томату, люцерни тощо.

Створено сорти й гібриди без генетичної модифікації, що є вагомою конкурентною перевагою для України, країн ЄС і для інших країн світу. Це дозволяє отримати рослинницьку продукцію, яка кваліфікується як екологічно-безпечна, має підвищений попит на вітчизняному та закордонних ринках.

АДАПТУЮТЬ СПАРЖУ Й ШАФРАН

Нині новими напрямами розвитку сільського господарства є впровадження систем органічного землеробства, технологій вирощування нетрадиційних (так званих «нішевих») і посухостійких культур із їх адаптацією до регіональних природно-кліматичних умов. Новою культурою, яку досліджують учені Інституту, є багаторічна овочева рослина – спаржа (аспарагус). Цей овоч, особливо його молоді пагони, дуже цінують гурмани всього світу, він є одним із найсмачніших овочевих культур.

В Інституті створено унікальний і єдиний в Україні сорт буркуну білого «Південний» (трав’яниста лікарська рослина з родини бобових), який має високу кормову й насіннєву продуктивність, підвищену посухостійкість, стійкість до пошкодження шкідниками та збудниками хвороб тощо. Також розпочато польові досліди з вирощування шафрану посівного (одна з найдороговартісніших спецій), який має великі перспективи для впровадження на зрошуваних землях півдня України.

РОЗРОБКАМИ ХЕРСОНСЬКИХ УЧЕНИХ КОРИСТУЮТЬСЯ В ТУРЕЧЧИНІ

Окрім того, що Інститут зрошуваного землеробства є головною установою Центру наукового забезпечення агропромвиробництва Херсонської області, до якого входять 12 наукових установ і навчальних закладів, він має тісні зв’язки з сільгосппідприємствами, фермерськими господарствами, виконує роботу з впровадження інновацій у виробництво. Як нам розповіли в Інституті, наукові розробки його вчених користуються попитом не лише в Україні, а також і за кордоном.

«Сорти пшениці озимої нашої селекції, які адаптовані до аридного клімату, вирощують у Туреччині, включені до Державного реєстру сортів країни. Наш Інститут співпрацює з науковими установами США, Туреччини, Китаю, Болгарії, компаніями БАСФ (BASF), Сингента (Syngenta), Монсанта (Monsanto), Реджіті (RAGT), Агро Діло (Agro dilo), Інститутом розвитку аграрних ринків, Академією наук Туркменістану. Інститут є членом Європейської інтегрованої системи генних банків (AEGIS), що дозволяє розширити обсяг наукових досліджень із генофондом рослин, використовувати нові джерела й донори господарсько-цінних ознак у селекційному процесі», – розповіла директор Раїса Вожегова.

Як зрозуміло, сталий розвиток аграрної сфери України неможливий без участі сільськогосподарської науки, тісної взаємодії між ученими з різних країн світу. Адже тільки з об’єднанням знань і напрацювань є можливість адаптувати системи землеробства до сучасних змін матусі-природи.