Марина Поліщук
У Києві суд розглядає справу щодо Юлії Супрун – викладачки з Херсона, яку звинувачують у воєнному злочині та колабораціонізмі. Разом із чоловіком у 2022 році жінка працювала на окупантів в училищі № 2, вона причетна до депортації дітей до окупованого Криму.
Про Юлію та Дениса Супрун «Гривна» вже розповідала навесні 2024 року. Тоді видання hromadske провело власне розслідування та виявило, що звичайна вчительська родина з Херсона допомагала росіянам депортувати українських дітей, а після деокупації оселилася в Броварах під Києвом, купила автомобіль і облаштувала нове життя під носом у СБУ.
До повномасштабного вторгнення РФ чоловік і дружина працювали в Херсонському професійному училищі № 2, директором якого понад 20 років був Олександр Супрун, батько Дениса. Сам Денис, колишній міліціонер, був викладачем, а його дружина Юлія – соціальним педагогом.
Денис і Юлія Супрун, фото: hromadske
Після окупації Херсона Юлія Супрун стала спочатку в.о. директора училища, а пізніше росіяни назначили її заступницею директора, а керівництво призначили своє. Розслідування виявило, що родина Супрун причетна до депортації херсонських дітей до окупованого Криму.
Затримання і суд
Юлію Супрун затримали 12 лютого 2025 року у Броварах. Її звинувачують обвинувачують у сприянні незаконному переміщенню українських дітей із Херсона до Криму, колабораційній діяльності у сфері освіти та заволодінні майном навчального закладу.
За даними слідства, у вересні 2022 року Супрун зарахувала до навчального закладу 7 дітей 15-17 років, позбавлених батьківського піклування та сиріт. 6 жовтня дітям повідомили, що їх відправляють нібито на оздоровлення до дитячих таборів у Криму. Двоє підлітків не хотіли їхати, однак їм погрожували.
«Двоє дітей були проти. Вони казали, що розуміли те, що їх вивезуть не на тиждень чи два, а, можливо, й назавжди. Одному з підлітків, який висловив незгоду, пригрозили посадити “на підвал”», – розповів прокурор у коментарі виданню «Медійна ініціатива за права людини».
7 жовтня Супрун привезла неповнолітніх до річкового порту в Олешках. Звідти їх автобусами відправили до Криму – у табір «Дружба». Та виїзд не узгодили із законними представниками дітей. За два тижні одного з юних українців повернули через «поведінку, що створювала небезпеку для інших».
Пізніше одну дитину вдалося повернути до України за допомогою міжнародних волонтерських організацій. Ще одна виїхала до Німеччини, двоє – до Польщі. Доля решти двох досі невідома.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зумів втекти з російського табору: історія депортованого окупантами юнака з Херсонщини
Також Супрун обвинувачують у колабораційний діяльності. Слідство зʼясувало: вона запроваджувала в училищі російські стандарти освіти, підбирала кандидатів на посади викладачів і приймала учнів на навчання.
На початку 2026 року справу Супрун скерували до Деснянського райсуду Києва. Увесь цей час Супрун перебувала під вартою.
Може вийти під заставу
На одному з останніх судових засідань прокурор подав клопотання про продовження арешту Супрун. Він посилався на ризики переховування від суду та слідства, впливу на потерпілих і свідків.
Сама Супрун заявила, що провела під вартою вже 18 місяців, скаржилася, що доводи прокурора «шаблонно копіюються» з клопотання в клопотання. Вона стверджувала, що сприяла слідству і не виїхала з України, а отже – ризики переховування вважала недійсними. Супрун просила про домашній арешт або заставу.
Зрештою суд визначив заставу у 998 400 гривень як альтернативу арешту Юлії Супрун, пише МІПЛ. Судді послалися на те, що обвинувачену тримають під вартою тривалий час.
«Зі спливом часу підстави, які виправдовували обрання найсуворішого запобіжного заходу, слабшають і потребують дедалі переконливішого обґрунтування. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене, справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому ризики, пов’язані з можливим впливом обвинуваченої на перебіг розслідування та збирання доказів, об’єктивно зменшилися», – йдеться у рішенні суду.
Під час засідання 5 жовтня Супрун наполягала на зменшенні розміру застави. Вона заявила, що у разі внесення застави готова виконувати усі покладені обовʼязки. Також обвинувачена наголосила, що мільйон гривень є недосяжною для неї та її родини сумою.
«Сімʼя проживає в орендованому житлі. Мій чоловік не має достатнього майна чи коштів, які б дозволили внести заставу. Майно батьків не може розглядатися як майно чоловіка. Частина власності родини залишилася на територіях, що зазнали наслідків окупації або бойових дій», – сказала Супрун.
Однак суд залишив запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави у 998 400 гривень. Після цього слухання відклали на кінець жовтня через брак часу, виділеного на засідання. До дослідження доказів поки що не перейшли.
Юлії Супрун загрожує до 12 років позбавлення волі.
Додамо, що в цій справі є двоє потерпілих, які на момент скоєння злочину були неповнолітніми, перебували в групі дітей, яких Супрун допомагала вивозити з Херсона. Один із потерпілих подав цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 10 млн гривень, повідомляє «Суспільне».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правоохоронці Херсонщини розслідують 74 справи щодо депортації та насильницького переміщення дітей окупантами
На головній світлині: обвинувачена Юлія Супрун, фото: hromadske
