РедакторЗанедбаність, відсутність нормальної інфраструктури й робочих місць, погана якість життя – це все реалії українського села. Через всі вищеперераховані причини люди прагнуть залишити сільську місцевість й переїхати жити у місто, щоб покращити умови свого життя, оскільки в більшості випадків вони розуміють, що в селі так нічого й не зміниться.
Дійсно, нічого й не змінювалося, але до недавніх пір, а точніше до 2015 року. Саме в цей рік в Україні почали запроваджувати реформу децентралізації, яка буквально дала «друге дихання» маленьким селам.
Раніше селами керувала районна рада, яка й вирішувала куди й скільки направити коштів. Звісно, що чиновникам «згори» не були видні проблеми населених пунктів, які знаходилися в десятках кілометрів від районного центру. Тому фінансування сільській місцевості в більшості випадків бракувало, а як результат – села почали занепадати. Також на місцях була поширеною проблема, що сільради майже нічого не вирішували, оскільки їх можливості значно обмежував районний центр.
Реформа децентралізації покликана передати всі повноваження на місця, що дасть селам змогу розвивати інфраструктуру, туристичний потенціал, запрошувати інвесторів та самостійно вирішувати проблеми, які виникли у громади. Для цього декілька невеличких сіл мають об’єднатися й створити об’єднану територіальну громаду (ОТГ).
Зазначимо, що всього на території Херсонської області вже створено 31 ОТГ. Також нещодавно ще два села у Каховському районі розпочали шлях до об’єднання.
Яскравим та наглядним прикладом успішного втілення даної реформи є Чулаківська ОТГ. Переконатися в цьому змогли херсонські журналісти в прес-турі «Чулаківська ОТГ: об’єднані за спільним бажанням». Організаторами туру виступило Херсонське регіональне відділення Асоціації міст України в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС).
Об’єднуватися – складно, але можливо
Згідно із постановою ЦВК, дана ОТГ була створена 29 жовтня 2017 року. До її складу увійшли дві сільські ради – Чулаківська та Рибальченська. Загалом населення ОТГ налічує близько 4037 чоловік.
Об’єднання двох сіл пройшло не так вже й гладко, як цього хотілося: то депутати гальмували процес, то екс-голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв не хотів давати згоду на об’єднання, то не вдавалося домовитися із сусідами. Також дане об’єднання двох сіл йшло всупереч перспективному плану розвитку Херсонської області.
«Об’єднання нам давалося дуже тяжко. Спочатку ми йшли по перспективному плану розвитку Херсонської області й хотіли об’єднатися із зазначеними там селами, але нам цього ніяк не вдавалося. Стабільно двічі на місяць ми їздили до депутатів, які спочатку погоджувалися дати згоду на об’єднання, але потім раптово змінювали своє рішення. Тому всупереч всьому ми вирішили об’єднатися із Рибальченською сільською радою, щоб надалі розвиватися разом», – говорить голова Чулаківської сільської ради Світлана Корольова.
Після об’єднання двох сільрад пройшло вже понад два роки, але зміни, яких їм вдалося досягти разом, просто вражають. Це стало можливим через те, що тепер ОТГ не отримує вказівки зверху, а має право вирішувати всі свої проблеми власними силами.
«Грошей немає, але ви там тримайтесь»
Саме таким виразом раніше можна було описати стосунки районної ради із сільською. До об’єднання недофінансування буквально вбивало ці два села, оскільки більшість коштів, які вони отримували, йшли в район, але назад поверталися лише «крихти» від загальної суми. Тому сільські голови були вимушені «ходити з протягнутою рукою» до районних депутатів й просити в тих гроші, щоб вирішити хоч якісь нагальні проблеми. Натомість, після добровільного об’єднання ситуація кардинально змінилася.
За словами Корольової, головний «плюс» створення ОТГ – фінансова незалежність. Саме через неї їм вдалося облаштувати сквери, відремонтувати стадіон, дитячий садочок, школи, дороги та інші елементи сільської інфраструктури.
«Через фінанси у нас постійно виникали конфлікти з районом. Наприклад, колись у селі прорвало трубу, але власних коштів на її ремонт у нас не було. Тоді ми попросили фінанси в районна, але вони повідомили, що зможуть їх виділити тільки через пару місяців», – зазначила Світлана Корольова.
Також один із головних моментів реформи – державна субвенція, яку об’єднана територіальна громада отримує напряму й може витратити на власний розсуд.
Наприклад, у 2018 році Чулаківська ОТГ отримала інфраструктурної субвенції на понад 3 млн. грн., а у цьому році – близько 2,8 млн грн. Зазначимо, що ці кошти в ОТГ вирішили поділити порівну: 1,4 млн пішли в бюджет Чулаківської сільської ради, й така ж сума була направлена до бюджету Рибальченської сільради. Спрямувати ці кошти обидва села вирішили на ремонт шкіл.
«Діти – наше майбутнє»
Ні для кого не секрет, що в сільській місцевості освіта знаходиться далеко не на найвищому рівні: зруйновані школи, недостатня кількість обладнання та головна проблема – дефіцит компетентних кадрів. Тому молодь охоче біжить із села й прагне навчатися у місті.
Цей стереотип розвіюється буквально на очах, коли бачиш, в якому стані знаходяться школи в обох селах. З самого початку знайомства із журналістами Корольова зазначила, що для них розвиток освіти стоїть у пріоритеті, й на цю галузь вони витрачають велику частину бюджету ОТГ.
На фото ви можете бачити школу в маленькому селі Чулаківка. По всьому периметру вона обладнана сучасними камерами відеоспостереженнями, має відремонтований спортзал для гри в волейбол та класи, які обладнані всім необхідним, щоб дати якісну освіту дітям.
Також у даному селі багато уваги приділяють спортивному розвитку молоді. За словами Світлани Корольової, в них найкраще футбольне поле в усьому районі. Тому саме до них їдуть команди із усієї Херсонщини, щоб пограти в футбол.
Тепер перейдемо до прикладу, в якому ці зміни виявилися найбільше – школа у селі Рибальче. Уявіть собі школу без опалення, в якій взимку діти ходять у верхньому одязі, а в кожному класі стоять буржуйки, в які працівники школи перед кожним заняттям підкидують дрова, щоб хоч якось зігрітися. Саме такий вигляд до ремонту, який став можливий завдяки державній субвенції, мала дана школа. Також доходило до того, що батьки спільно із вчителями мали купувати фарбу, крейду та інші витратні матеріали, оскільки в самої школи на це зовсім не було коштів.
Одного разу через порушення техніки безпеки школа опинилася перед загрозою закриття. Через це 84 дитини, які навчалися у даній школі, були б вимушені шукати нове місце, де б вони могли здобувати освіту.
Буквально у минулому році буржуйки прибрали й провели автономне опалення. Тому вже цієї зими діти займалися в теплих навчальних класах. За словами директора школи, за 20 років її праці в ній, вона не бачила таких змін, які відбулися буквально за останній рік: по всій школі встановили енергозберігаючі лампи, відремонтували актову залу, придбали інтерактивні дошки, проектори, комп’ютери та провели інтернет. В планах в адміністрації школи облаштувати комп’ютерний клас та встановити сонячні батареї на даху, щоб школа отримала повну автономію. Загалом на оновлення навчального закладу тільки за минулий рік витратили близько 2,2 млн грн.
«Створюємо красиве село»
Завдяки тому, що у сіл значно збільшився бюджет, вони можуть витрачати ці кошти на благоустрій місцевості. Наприклад, у селі Чулаківка на місці, де був раніше занедбаний парк, який повністю поріс бур’янами, тепер створено головне місце для відпочинку місцевих. Своїм коштом їм вдалося облагородити територію, відреставрувати фонтан, встановити нові лавочки та сміттєві урни.
Друге село – Рибальче знаходиться в неймовірній місцевості на узбережжі річки Дніпро.
«У нас і справді дуже гарна місцевість, але нам не вистачало коштів, щоб облагородити цю територію. Зараз, коли в нас більше фінансів, ми хочемо створити на території села справжній європейський парк, який стане окрасою нашої місцевості. Ми вже навіть розпочали роботи із облаштування території», – зазначає староста села Рибальче Сергій Трофименко.
Також у селі планують розвивати еко-туризм та вирощувати еко-продукцію. З одним із фермерських угідь, які вирощують екологічно чисту полуницю та ожину на продаж для України та за кордон, староста Рибальчого познайомив журналістів у прес-турі.
«Ми вирощуємо наш продукт без будь-яких хімікатів, оскільки так він цінується більше. Тому ми маємо змогу продавати його не тільки на місцевості, а й за кордон», – говорить господарка фермерського угіддя у селі Рибальче Ірина Савченко.
Об’єднуватися чи ні?
Звісно, що об’єднання в ОТГ не вирішить одразу всіх проблем сіл. Для цього необхідна велика кількість фінансів та часу, але в умілих руках воно може стати інструментом для змін на краще, які в результаті можуть призвести до покращення життя у сільській місцевості.
В першу чергу, реформа децентралізації дає можливість для розвитку, а чи скористатися цими можливостями вже вирішують на місцевості. В цьому можна впевнитися відвідавши Чулаківську ОТГ. Там два невеличких села не чекаливказівки зверху, а просто об’єдналися й вже разом запустили незворотній процес змінта покращень.
Як зазначив староста села Рибальче Сергій Трофименко, об’єднуються лише ті, хто не боїться покинути зону комфорту й відійти від районного управління й постійних вказівок й команд «згори», а бажають творити зміни на краще тут й зараз.
Як повідомляв сайт «Гривна»:
-
Однією з першої в області була створена Музиківської об’єднана громада – на сьогоднішній день є однією з найбільш перспективних
-
Як буде розвиватися Херсонська область в найближчі три роки? Анонсували план перспективного розвитку Херсонщини на три роки
-
Два села у Каховському районі – Семенівка та Костогризівка вже подали проект про об’єднання до Херсонської облдержадміністрації.
Ян Ярчук
